Постанова ВССУ від 22.06.2026 року у справі №523/13382/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року

м. Київ

справа № 523/13382/21

провадження № 61-1227сво25

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М. від 28 листопада 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики.

Позов мотивований тим, що 24 квітня 2020 року відповідач звернувся до нього з метою отримання у борг грошових коштів в сумі 170 000,00 грн.

Позивач наголошував, що він надав відповідачу вказану суму коштів, що підтверджується розпискою від 24 квітня 2020 року.

Відповідач ОСОБА_2 у свою чергу порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув грошові кошти в обумовлений сторонами строк.

Тому ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 170 000,00 грн.

У січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що при зверненні з позовом ОСОБА_1 пред`явив вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь коштів в сумі 170 000,00 грн за розпискою від 24 квітня 2020 року. Проте гроші в сумі 170 000,00 грн він йому не надав.

ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності є надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Розписка від 24 квітня 2020 року була написана ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 як гарантія того, що ОСОБА_2 за переданий йому ОСОБА_1 автомобіль марки «Geely МК», державний номер НОМЕР_1 , за договором купівлі-продажу із розстрочкою платежу, гарантує сплату коштів у розмірі 170 000,00 грн за зазначений автомобіль. Сторони домовились провести оплату за автомобіль частинами, а саме - по 2 500,00 грн щонеділі, а повна оплата за автомобіль повинна була відбутися не пізніше 25 червня 2021 року. У звязку із існуванням такої домовленості у сторін було дві розписки з однією датою складання - 24 квітня 2020 року та на одну суму - 170 000,00 грн.

Фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 квітня 2020 року відбулося укладення договору купівлі-продажу автомобіля марки «Geely МК», державний номер НОМЕР_1 з розстрочкою платежу, зі строком повної оплати до 25 червня 2021 року.

За вказаними домовленостями автомобіль марки «Geely МК» 25 червня 2021 року був переданий у користування ОСОБА_2 . Через деякий час виникли труднощі щодо можливості переоформлення права власності на автомобіль за ОСОБА_2 , тому він відмовився від купівлі автомобіля та повернув його ОСОБА_1 . Сплачені ОСОБА_2 кошти за фактичний час користування автомобілем за договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу залишилися у ОСОБА_1 , факт отримання частини коштів за договором ОСОБА_1 визнавав.

Підставою повернення ОСОБА_2 автомобіля ОСОБА_1 стало те, що право власності на цей автомобіль 25 червня 2021 року не було оформлено на ОСОБА_1 , який видавав себе за власника автомобіля. Факт того, що автомобіль 25 червня 2021 року на момент укладення договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу не перебував у власності ОСОБА_1 підтверджується копією листа від 23 жовтня 2021 року № 31/15-439А3 за підписом начальника Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області. З указаного листа вбачається, що право власності на автомобіль марки «Geely МК», державний номер НОМЕР_1 , станом на 24 квітня 2020 року зареєстроване за ОСОБА_4 у МРЕВ Чернігівської області.

Обмін розписками, які мають однакову дату складання, однакову суму та одну дату виконання, за наявності домовленостей, які у подальшому не вирішилися, призвели до того, що ОСОБА_1 не продав, а ОСОБА_2 не купив зазначений автомобіль.

ОСОБА_2 просив визнати договір позики, укладений між ним та ОСОБА_1 , на підтвердження якого складено розписку від 24 квітня 2020 року на суму 170 000,00 грн, недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції