ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2026 року
м. Київ
справа № 606/1141/25
провадження № 61-4217св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Теребовлянська державна нотаріальна контора,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сокальський відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Судомляк Ірини Казимирівни, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2026 року, ухвалену у складі колегії суддів:Хоми М. В., Гірського Б. О., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Теребовлянської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сокальський відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області, про зняття арешту.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що на виконанні в Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 1-14/05, виданого Апеляційним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
21 листопада 2005 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-14/05, виданого Апеляційним судом м. Києва 04 листопада 2005 року
30 червня 2010 року державним виконавцем виконавче провадження закінчено згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент винесення постанови). Відповідно до акта державного виконавця від 29 червня 2010 року боржник ОСОБА_1 відбував міру покарання у СВК-47 смт Жвирка Сокальського району Львівської області. Виконавчий лист з постановою про закінчення виконавчого провадження було направлено до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби.
Теребовлянський відділ державної виконавчої служби зазначав, що у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 відомостей щодо накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 немає. Копії матеріалів виконавчого провадження було знищено на підставі пунктів 9.9 та 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (чинного до 19 липня 2017 року) та згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07 червня 2017 року.
Проте, як убачається з постанови державного виконавця серії АА № 410945 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11 серпня 2006 року, виданої відділом державної виконавчої служби у Теребовлянському районі, при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-14/05 від 04 листопада 2005 року було постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, що йому належить.
У межах примусового виконання виконавчого листа № 1-14/05 від 04 листопада 2005 року, виданого Апеляційним судом м. Києва, постановою від 11 серпня 2006 року було накладено арешт та заборону на відчуження всього майна боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - 3666196 від 30 серпня 2006 року).
25 жовтня 2024 року Сокальським відділом державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчено виконавче провадження № НОМЕР_3. Підставою для закінчення стало повне погашення ОСОБА_1 заборгованості перед стягувачем ОСОБА_2 у розмірі 100 000 грн.
Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), у межах ВП № НОМЕР_3 постанова про арешт майна не виносилася, а в постанові про закінчення провадження відомості про зняття арешту, накладеного ще у 2006 році, відсутні.
На звернення боржника щодо зняття арештуСокальський відділ державної виконавчої служби 12 листопада 2024 року направив лист до Теребовлянської державної нотаріальної контори щодо зняття обтяження № 3666196. Проте державний нотаріус відмовив у вчиненні цієї дії. У відповіді від 24 січня 2025 року завідувач Теребовлянської державної нотаріальної контори роз`яснила, що стаття 74 Закону України «Про нотаріат» не передбачає підстав для зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статей 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про виконавче провадження» просив суд:
1. Скасувати арешт, накладений 11 серпня 2006 року згідно з постановою державної виконавчої служби у Теребовлянському районі Тернопільської області серії АА № 410945 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на все майно, що належить ОСОБА_1
2. Зняти заборону на відчуження всього нерухомого майна (невизначене майно), що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 3666196; підстава обтяження - постанова державної виконавчої служби у Теребовлянському районі Тернопільської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, А410945 від 11 серпня 2006 року, накладену Теребовлянською державною нотаріальною конторою 30 серпня 2006 року; тип обтяження: заборона на нерухоме майно.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Сервисы для юристов