ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 642/2981/24
провадження № 61-1269св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,
Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський бронетанковий завод»,
третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2024 року в складі судді Грінчук О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року в складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» (далі - ДП «Харківський бронетанковий завод»), третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» (далі - Первинна профорганізація), про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що вона працювала на ДП «Харківський бронетанковий завод» провідним інженером відділу обліку результатів служби якості.
Згідно з наказом директора ДП «Харківський бронетанковий завод» від 29 квітня 2024 року № 751/ВС її звільнено за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вважає звільнення незаконним та таким, що відбулось під морально-психологічним тиском із застосуванням до неї мобінгу. Вона працювала у відповідача тривалий час (декілька років). За час роботи, згідно записів в трудовій книжці не допускала дисциплінарних проступків, а навпаки - преміювалась. У 2023 році на заводі змінилось керівництво і з цього моменту відношення до неї теж змінилось. Намагаючись сумлінно виконувати свої обов`язки в умовах війни на стратегічно важливому для оборони України підприємстві, вона зіткнулась із цькуванням з боку свого керівника - в. о. обов`язки начальника відділу обліку результатів експлуатації ОСОБА_3. Керівник систематично умисно принижувала її честь та гідність, ділову репутацію в колективі, перешкоджала здійсненню нею службових обов`язків та взаємодії із іншими працівниками, лаяла, ображала і застосовувала щодо неї грубу нецензурну лексику з метою змусити звільнитись.
Вона неодноразово зверталась усно, а також 03 квітня 2024 року письмово, до керівника підприємства та профспілки, але усі звернення були проігноровані.
29 квітня 2024 року її викликали до кабінету директора, де безапеляційно пред`явили вимогу звільнитись і вручили вже заздалегідь виготовлений наказ про звільнення «за угодою сторін». Насправді жодних угод не укладалось і звільнення було примусовим як результат тривалого системного морально-психологічного тиску (мобінгу).
Оскільки звільнення відбулось незаконно, вона має право на поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, їй завдано моральної шкоди, адже вона була піддана мобінгу, змінено її звичайний уклад життя, вона відчуває образу, беззахисність і душевний біль. Все це потребує від неї значних морально-психологічних зусиль для організації свого життя.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила:
підтвердити факт мобінгу щодо неї з боку ДП «Харківський бронетанковий завод»;
поновити її на роботі на ДП «Харківський бронетанковий завод» на посаді провідного інженеру відділу обліку результатів служби якості;
стягнути з ДП «Харківський бронетанковий завод» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 квітня 2024 року до 29 травня 2024 року в сумі 33 073,04 грн;
стягнути з ДП «Харківський бронетанковий завод» на її користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Сервисы для юристов