ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 947/21824/21
провадження № 61-8494св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Тавлуй Оленою Вікторівною, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року у складі судді Луняченка В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю та поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що вона та ОСОБА_2 з 04 червня 2016 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2021 року подружжя разом не проживає.
За час шлюбу за спільні кошти подружжя придбало таке майно: квартиру АДРЕСА_1 машиномісця АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 автомобіль марки «Range Rover», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ринкова вартість якого складає 20 000 доларів США. Крім того, подружжям було придбано майно на загальну суму 1 831 147 грн, яке знаходиться у спірній квартирі. Також за час шлюбу подружжя заощадило грошові кошти у розмірі 95 000 доларів США, які на думку позивачки, ОСОБА_2 приховав або витратив не в інтересах сім`ї за відсутності її згоди.
Посилалася на те, що зазначене майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, проте між ними відсутнє порозуміння щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя. Оскільки у добровільному порядку поділити вказане майно відповідач відмовляється, тому вважала, що його слід поділити на підставі статей 60, 70, 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
-поділити між нею та ОСОБА_2 усе нерухоме та рухоме майно, а також грошові кошти, яке є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ними право власності кожного на 1/2 частину;
-визнати за нею право власності на 1/2 частину нерухомого та рухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя;
-визнати за нею право власності на майно, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 142 097 грн відповідно до додатку № 1;
-визнати за ОСОБА_2 право власності 1/2 частину нерухомого та рухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на майно, яке залишається в квартирі АДРЕСА_1 на суму 776 476 грн відповідно до додатку № 2;
-зобов`язати ОСОБА_2 сплатити їй вартість майна у розмірі 776 476 грн;
-зобов`язати ОСОБА_2 сплатити їй 50 % від суми 95 000,00 доларів США, що становить 47 500 доларів США, які є спільною сумісною власністю подружжя та зароблені за час шлюбу.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , але за особисті кошти він на підставі договору купівлі-продажу від 07 червня 2016 року придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначав, що машиномісце АДРЕСА_3 належить йому на праві особистої приватної власності, оскільки було набуто ним у власність на підставі договору міни від 13 березня 2020 року, відповідно до якого він та ОСОБА_4 здійснили обмін належних їм машиномісць без доплати. Машиномісце, яке він обміняв, належало йому на підставі договору купівлі-продажу майнових праві від 10 травня 2013 року, тобто до шлюбу.
Сервисы для юристов