Постанова ВССУ від 21.01.2026 року у справі №759/5230/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Київ

справа № 759/5230/25

провадження № 61-10779св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Бондара Антона Вікторовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення.

Позов мотивований тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зараз позивач із сином проживають у квартирі

АДРЕСА_1 . Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відповідач виїхала із сином до Республіки Польща. Наприкінці 2023 року син повернувся до України та вирішив проживати з позивачем за місцем його реєстрації на

АДРЕСА_2 . Відповідач наразі продовжує проживати за кордоном. ОСОБА_2 самоусунулася від утримання дитини, матеріальної допомоги не надає, в добровільному порядку аліменти не сплачує, син повністю знаходиться на утриманні позивача. Встановлення факту перебування дитини на утриманні позивача необхідно для отримання відстрочки від проходження військової служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму щомісяця до досягнення сином повноліття

і встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на його утриманні.

У квітні 2025 року ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову, в якій вона не заперечувала проти стягнення з неї аліментів в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму щомісяця до досягнення сином повноліття та встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 11 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.