Постанова ВССУ від 21.01.2026 року у справі №293/1763/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Київ

справа № 293/1763/24

провадження № 61-14191св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Калараша А. А.,

суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на постанову Житомирського районного суду від 27 жовтня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів Павицької Т. М., Шевчук А. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив встановити факт відсутності кровного споріднення та родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Заяву мотивував тим, що 01 лютого 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. 07 листопада 2002 року шлюб розірвано. Від шлюбу народився ОСОБА_2 . Заявник вважав себе батьком дитини та після розірвання шлюбу продовжував виконувати батьківські обов`язки. Висновком Медико-генетичного центру «МАМА ПАПА» від 15 листопада 2024 року встановлено ймовірність 0% того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 . В зв`язку з цим заявник з метою захисту приватного інтересу та «приватного життя» чоловіка відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також захисту в майбутньому своїх прав як спадкодавця просив суд встановити факт відсутності кровного споріднення та родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

3. Рішенням від 22 квітня 2025 року Черняхівський районний суд Житомирської області заяву задовольнив. Встановив факт відсутності кровного споріднення та родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Суд першої інстанції керувався тим, що заявник не є батьком ОСОБА_2 відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи.

5. Житомирський апеляційний суд постановою від 27 жовтня 2025 року скасував рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви.

6. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що заявник вибрав неналежний спосіб захисту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні заяви. Суд вважав, що факт, який просив встановити заявник, є лише підставою для вирішення інших вимог, іншої справи, однак не є вимогою, яка забезпечить ефективний захист його прав, а його інтереси можуть бути захищені шляхом пред`явлення позову про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батьківство з актового запису від 16 травня 1997 року про народження ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

7. 13 листопада 2025 року представник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року скасувати та залишити в силі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 квітня 2025 року.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви, оскільки не мав законних підстав застосовувати доктрину належного способу захисту у справі, де відсутній спір про право. Вважає, що у такий спосіб суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного перегляду, а правовий висновок Верховного Суду щодо застосування доктрини належного способу захисту у справах окремого провадження відсутній (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

9. Також заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував правові висновки Верховного Суду, які є нерелевантними (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

10. Крім того, заявник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження, оскільки не надав належної оцінки доказам у справі щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про слухання справи в суді першої інстанції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

11. Правом на подання відзиву на касаційну скаргу інший учасник справи не скористався.

Провадження у суді касаційної інстанції