ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 127/34295/24
провадження № 61-10049св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації з одночасним припиненням права власності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Шемети Т. М., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду позовом, у якому просив усунути перешкоди Вінницькій міській територіальній громаді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0510100000:02:103:0028 шляхом: скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0028 із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку; зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0028.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, а тому не може перебувати в приватній власності фізичних осіб в силу закону (частина четверта статті 83, стаття 89 ВК України, стаття 61 ЗК України).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні 29 квітня 2025 року місцевий суд повідомив прокурора про зміни законодавства та запропонував унести на депозитний рахунок суду кошти в розмірі вартості спірної земельної ділянки.
Прокурор проти вказаної позиції суду заперечив та зазначив, що закони та нормативно-правові акти зворотної дії в часі не мають. Вказує на те, що земельна ділянка відноситься до водного фонду та не могла вибути у приватну власність. Ставить під сумнів добросовісність дій відповідача і третьої особи при отриманні земельної ділянки.
Представник відповідача зазначив про те, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ), яким внесені зміни, зокрема, до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
Позовні вимоги прокурор заявив саме на підставі статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. З огляду на це, підстави для звернення мають обґрунтовуватися саме статтями 387 та 388 ЦК України, з дотриманням вимог, встановлених новою редакцією ЦК України, які набрали чинності 09 квітня 2025 року. Згідно із законом № 4292-ІХ також доповнено другим абзацом частину четверту статті 177 ЦПК України, відповідно до якої у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому з метою дотримання норм законодавства виникла необхідність внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 27 травня 2025 року позовну заяву залишив без руху. Зобов`язав позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4292-ІХ, зокрема статтю 391 ЦК України доповнено частиною другою, відповідно до якої, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
В ході розгляду цієї справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Враховуючи викладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення спору.
Сервисы для юристов