ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 607/17615/24
провадження № 61-3402св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Черняк Ю. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молень Ростислав Богданович, на постанову Тернопільського апеляційного суду у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Костів О. З., Хома М. В.,
від 12 лютого 2026 року, і виходив з такого.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 10 липня
2024 року вона неправомірно була звільнена з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України - за угодою сторін, зокрема, через застосування до неї мобінгу, оскільки фактично роботодавець змусив її припинити трудові відносини за вказаною статтею КЗпП України внаслідок протиправних дій уповноважених осіб роботодавця, які були спрямовані на приниження гідності та честі працівника, її професійної репутації у формі психологічного та морального тиску, зокрема, зі застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно неї напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змусило її недооцінювати власну професійну придатність та звільнитися.
3. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила позов поновити її на роботі на посаді головного фахівця відділу малого бізнесу в м. Тернополі АТ КБ «ПриватБанк», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 38 458,11 грн, стягнути моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
у складі судді Дзюбича В. Л. від 03 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
5. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного фахівця відділу малого бізнесу в м. Тернополі АТ КБ «ПриватБанк».
6. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту її звільнення
(11 липня 2024 року) по дату винесення судового рішення (03 жовтня 2025 року), з розрахунку середньомісячного заробітку у розмірі 465 721,48 грн з відповідним утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
7. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
8. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зі змісту аудіозапису розмови слідує, що між сторонами спору дійсно велися розмови про припинення трудового договору та позивачку примушували до написання заяви про звільнення з посади поза її волею, залякуючи та спонукаючи до вчинення нехарактерних дій. Надання відпустки ОСОБА_1 нерозривно пов`язувалося з подальшим її звільненням. При припиненні трудового договору з позивачкою фактично не було домовленості між працівником і роботодавцем і у позивачки була відсутня добра воля на припинення трудових відносин. Встановленні у справі обставини є підставою для поновлення позивачки на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
Сервисы для юристов