ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 697/697/25
провадження № 61-15107св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Івіної Марини Юріївни на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2025 року в складі судді Скирди Б.К. та постанову Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року в складі колегії суддів Карпенко О. В., Василенко Л. І., Новікова О. М.
усправі за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина Станіслава Олеговича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області, про визнання правочину недійсним, повернення майна та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір дарування від 19 листопада 2024 року транспортного засобу марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом скасування державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023250000000010 від 10 січня 2023 року за підозрою ОСОБА_3 за частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу (далі - КК) України, ОСОБА_4 - за частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 КК України, ОСОБА_1 - за частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 КК України щодо вчинення ними системних та умисних дій, направлених на протиправне заволодіння чужим майном - деревини, якаперебувала у власності держави в особі Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України») та віданні філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», шляхом використання офіційно наданих ОСОБА_3 за посадою повноважень для незаконного і безоплатного обертання чужого майна на користь злочинної групи, подальшого перевезення, зберігання, переробки та розпорядження (продажу) третім особам деревини у власних цілях.
Під час досудового розслідування 14 листопада 2024 року відповідно до вимог статті 135 Кримінально-процесуального кодексу (далі - КПК) України здійснено виклик ОСОБА_1 на 19 листопада 2024 року і цього ж дня ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 КК України.
З урахуванням наявності в санкціях частини п`ятої статті 191, частини третьої статті 209 КК України обов`язкового додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, вжито заходів щодо накладення арешту на належне підозрюваним майно. У зв`язку з викладеним до Соснівського районного суду м. Черкаси скеровано відповідне клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 . За результатами судового розгляду вказане клопотання судом задоволено 22 листопада 2024 року та накладено арешт на транспортний засіб марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належав ОСОБА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023250000000010 щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 02 січня 2025 року направлено для розгляду до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
Водночас згідно з інформацією Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях, транспортний засіб марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , вартістю 254 141,00 грн, перереєстрований 19 листопада 2024 року на підставі договору дарування від 19 листопада 2024 року № 7145/2024/50006544 на нового власника - ОСОБА_2 .
Тобто, достовірно знаючи про існування кримінального провадження та факт повідомлення про підозру, що може привести до обмежень права власності внаслідок арешту, а також подальшої конфіскації майна за вироком суду на користь держави, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вжито умисні дії щодо безоплатного відчуження та перереєстрації вказаного автомобіля.
За таких умов правочин, вчинений відповідачами, засвідчує про вжиття ними заходів, спрямованих на зменшення майна ОСОБА_1 з метою приховування його від звернення стягнення.
Договір дарування від 19 листопада 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є фраудаторним та підлягає визнанню недійсним на підставі статті 234 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
25 липня 2025 року рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області позов задоволено.
Визнано недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір дарування 7145/2024/5006544 від 19 листопада 2024 року транспортного засобу марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом скасування державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
29 жовтня 2025 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня
2025 року скасовано в частині відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу марки «SCANIA» R 440, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під часвирішення суспільно значимого питання - забезпечення можливості стягнення збитків, заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та переслідує легітимну мету - недопущення штучного унеможливлення відшкодування заподіяної шкоди та завдання збитків державному бюджету.Обставинами, які дозволяють кваліфікувати оспорюваний договір як фраудаторний, суд визнав таке: сторони договору є близькими родичами (чоловік та дружина), а тому відповідно мають спільну зацікавленість у збереженні майна родини; безоплатність договору; час укладення договору - 19 листопада 2024 року, тобто після реєстрації кримінального провадження та після того, як здійснено виклик ОСОБА_1 про необхідність прибуття до органу досудового розслідування (14 листопада 2024 року) та до часу розгляду клопотання про арешт спірного майна (22 листопада 2024 року). Оспорюваний договір дарування є фраудаторним, тобто вчиненим з метою приховання майна від виконання в майбутньому вироку суду про конфіскацію майна в разі його ухвалення.
Суд першої інстанції зробив висновок, що вимоги позову в частині відновлення становища між сторонами спірного договору, що існувало до його укладення,шляхом скасування державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, є належним способом захисту та поновлення права, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. Однак апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в цій частині, зазначивши, що державна реєстрація транспортного засобу, на відміну від нерухомості, не має правотворчого характеру; належним способом захисту кредитора є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України), і для повернення майна боржнику оспорювання наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається. Тому рішення суду першої інстанції в частині скасування реєстрації транспортного засобу за ОСОБА_2 слід скасуватита відмовити у позові в цій частині.
Сервисы для юристов