ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 126/1682/24
провадження № 61-14125св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року в складі колегії суддів Сала Т.Б., Голоти Л. О., Рибчинського В. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до філії «Гайсинське лісове господарство» ДП «Ліси України», Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказупро звільнення, поновлення на посадій стягнення середнього заробіткуза час вимушеного прогулу та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України»), філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» про визнаннянезаконним та скасування наказупро звільнення, поновлення на посадіта стягнення середнього заробіткуза час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він працював на посаді лісничого Сумівського лісництва у філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України». Наказом директора Гайсинського лісового господарства від 31 травня 2024 року № 275-К з ним розірвано трудовий договір та звільнено його з посади лісничого згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із вчиненням винних дій, які призвели до втрати довір`я до нього з боку роботодавця. Із вказаним наказом позивач не погодився, вважав його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.Наголошував, що недовіра, яка виникла у керівництва до нього, є необґрунтованою, він добросовісно виконував свої трудові обов`язки, жодних протиправних дій не вчиняв.
Зі змісту наказу директора філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 30 травня 2024 року № 183/22.2 слідує, що на підставі виявлених фактів порушень трудових обов`язків (невиконання та неналежного виконання трудових обов`язків) та триваючого службового розслідування відповідач надав позивачу можливість подати письмові пояснення у строк до 16 год 30 травня 2024 року.Однак звільнення за пунктами 2 і 3 частини першої статті 41 КЗпП України та розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП України про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються.
Відповідач притягнув позивача до відповідальності 23 січня 2024 року за наказом № 35-К про застосування дисциплінарного стягнення, а саме оголосив йому догану на підставі висновку службового розслідування комісії з проведення службового розслідування від 22 січня 2024 року, яке тривало відповідно до наказу директора філії від 30 листопада 2023 року № 292/22.2. Також наказом № 115-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач оголосив йому догану. Згідно з цим наказом підставою для оголошення догани слугував протокол засідання оперативного адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці від 28 лютого 2024 року № 1-3.ОСОБА_1 зазначав, що йому не ввірялися і не могли були ввірені під звіт товарні та грошові цінності, у втраті яких він звинувачується. Підставою для проведення службового розслідування стало відкриття відділом поліції кримінального провадження № 12023020100000576 щодо можливого незаконного перевезення деревини. Це кримінальне провадження закрито 24 січня 2024 року.
Жодного акта за результатами перевірки стану охорони праці філією «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» не прийнято. Комісія оперативного адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці прийняла завідомо незаконне рішення та притягнула до відповідальності особу, вину якої взагалі не доведено. Засідання комісії відбулося 27 лютого 2024 року, за результатами якого комісією запропоновано адміністрації підприємства притягнути позивача до адміністративної відповідальності. За результатами проведених перевірок та засідання комісія вказує на те, що робота з охорони праці в Сумівському лісництві ведеться на незадовільному рівні, не в повному обсязі виконуються накази з питань охорони праці, документація з питань охорони праці ведеться на недостатньому рівні.
Обов`язок обґрунтувати втрату довіри до працівника покладається на роботодавця, який повинен навести об`єктивні докази вини працівника у завданні матеріальної шкоди роботодавцеві або скоєнні інших протиправних дій. Недовіра до працівника не може ґрунтуватися лише на підозрі роботодавця. Втрата довіри може бути обумовлена лише винними діями працівника, які він вчинив навмисно або з необережності і завдав або міг завдати шкоду, що дає підстави власнику або уповноваженому ним органу висловити йому недовіру.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15 липня 2025 року рішенням Бершадського районного суду Вінницької області в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДСГП «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення відмовлено. Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення закрито.
Рішення мотивовано тим, що позивач як суб`єкт звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України допустив неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків протягом 2023-2024 років, що призвело до нестачі ділової деревини, незаконної рубки лісу, наявності необлікованої деревини, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, загрози витіснення головної породи у ввіреному йому лісництві та інших порушень, які зафіксовані висновками службового розслідування від 22січня 2024 року та від 30 травня 2024 року, актом перевірки господарської діяльності філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 16 червня 2023 року, актом проведення контрольного заходу Сумівського лісництва філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 30 листопада 2023 року, актом проведення контрольного заходу Сумівського лісництва філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 05 грудня 2023 року.
23 жовтня 2025 року постановою Вінницького апеляційного суду скасовано рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 липня 2025 року та ухвалено нове про задоволення позову.
Визнано незаконним та скасовано наказ філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 31 травня 2024 року № 275-К про звільнення ОСОБА_1 з посади лісничого Сумівського лісництва філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» 31 травня 2024 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв`язку із вчиненням ним винних дій, які призвели до втрати довір`я до нього з боку роботодавця.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді лісничого Сумівського лісництва філії «Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» з 01 червня 2024 року.
Стягнуто з ДСГП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 446 726,28 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів).
Стягнуто з ДСГП «Ліси України» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5 678,46 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 8 517,69 грн.
Постанову апеляційного суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
У решті рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд керувався тим, що накази та акти, які згадуються відповідачем у відзиві на позовну заяву, не були підставою для недовіри.Фактично лише ті обставини, які були згадані у висновках службового розслідування від 22 січня 2024 року та від 30 травня 2024 року, стали підставою для втрати роботодавцем довір`я до ОСОБА_1 .Проте висновок службового розслідування від 22 січня 2024 року був предметом дослідження судом під час розгляду позову ОСОБА_1 щодо оскарження наказу про оголошення догани від 23 січня 2024 року № 35-К. Суд за результатами розгляду справи скасував наказ про оголошення цієї догани як незаконної, встановивши, що оспорюваний наказ не містить чітких та конкретних тверджень про неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 . Скасовуючи наступний наказ про оголошення догани від 28 лютого 2024 року, суд також встановив факт невідібрання пояснень у ОСОБА_1 щодо виявлених порушень трудової дисципліни. Наступний висновок службового розслідування датований 30 травням 2024 року. Цього дня директор філії Гайсинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Мельничук В. видав наказ № 183/22.2 «Про надання письмових пояснень лісничим Сумівського лісництва ОСОБА_1 », яким наказав лісничому Сумівського лісництва ОСОБА_1 надати письмові пояснення про викладені у цьому наказі факти порушень трудових обов`язків (невиконання та неналежне виконання трудових обов`язків).У наказі зазначено, що письмові пояснення ОСОБА_1 слід надати у строк до 16 год. 30 травня 2024 року. З указаним наказом ОСОБА_1 ознайомився 30 травня 2024 року о 13 год. 15 хв. Проте 31 травня 2024 року вже видано наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Хоча відібрання пояснень у спірних правовідносинах не є обов`язковим, але роботодавець забажав їх отримати (видавши наказ), однак встановив нереальні строки для надання пояснень, і так їх не отримав. Указане свідчить про те, що відповідач і не бажав отримати пояснення від ОСОБА_1 , адже усвідомлював, що це неможливо за такий короткий проміжок часу. Також, дослідивши висновок службового розслідування від 30 травня 2024 року, суд встановив, що перевірка проводилася щодо неналежного виконання посадових обов`язків не лише ОСОБА_1 , а й іншими працівниками підприємства (помічником лісничого, майстрами лісу, іншими посадовими особами). Як вбачається з висновку службового розслідування, інші працівники надавали деякі пояснення стосовно порушень, у вчиненні яких їх звинувачували. З цього висновку не вбачається, що ОСОБА_1 надавав будь-які пояснення, і про відсутність таких пояснень стверджують додатки до висновку. Отже, у всіх описаних вище випадках ОСОБА_1 позбавлений був можливості пояснити хоч деякі з тих порушень, які були виявлені під час перевірки. Апеляційний суд зауважив, що в цьому випадку можливо говорити не про втрату довір`я, а про бажання роботодавця всіма дозволеними способами звільнити працівника.
Сервисы для юристов