ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2026 року
м. Київ
справа № 363/4050/25
провадження № 61-828св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури,
на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 серпня 2025 року у складі судді Рукас О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М.,
Борисової О. В., Рейнарт І. М.
у цивільній справі
за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації (далі - позивач)
до
відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідачка)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство (далі - третя особа),
про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки за участі третьої особи про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння.
2. Суд першої інстанції визнав неподаною та повернув позовну заяву особі, яка її подала, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
3. Заступник керівника Київської обласної прокуратури оскаржив ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди порушили норми процесуального правапри вирішенні питання про повернення позовної заяви.
4. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
5. Позов обґрунтований таким:
- рішенням Богданівської сільської ради від 03липня 2013року уприватну власність відповідачки передано земельну ділянку площею 0,2 га для житлової забудови (далі - спірна земельна ділянка);
- спірна земельна ділянка за матеріалами лісовпорядкування 2004 та 2014 року, а також відповідно до державного акта на право постійного користування землею Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ від 26 липня
2000 року серії I- КВ № 000338 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення державної власності, розташованою у 256 кварталі Овдієвонивського лісництва Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ, що досі перебуває у володінні постійного землекористувача в складі земельної ділянки загальною площею 14 313,7 га, оскільки жодного рішення про припинення постійного користування та зміну цільового призначення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення на будь-яку іншу категорію уповноваженим суб`єктом владних повноважень не приймалося;
- вказане рішення Богданівської сільської ради прийняте з порушеннями земельного та лісового законодавства, а площа земельної ділянки лісогосподарського призначення, що незаконно вибула з володіння держави згідно з концепцією «книжкового володіння майном», становить 0,2 га.
- спірна земельна ділянка незаконно вибула з володіння держави;
- відповідачка не придбавала спірну земельну ділянку за відплатним договором, а набула її вперше на підставі рішення Богданівської сільської ради, вона знала або, проявивши розумну обачність, могла і зобов?язана була знати про те, що ліс і ділянка вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що виключає її добросовісність.
Сервисы для юристов