Постанова ВССУ від 19.03.2026 року у справі №645/621/21

Постанова

Іменем України

19 березня 2026 року

м. Київ

справа № 645/621/21

провадження № 61-13791св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Чепенко Олег Іванович, на рішення Фрунзенського районного судум. Харкова від 26 лютого 2025 року у складі судді Шарка О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н.П., Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради про визнання права належного користування житловим приміщенням.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 , який є вітчимом позивачки ОСОБА_1 , проживав та був зареєстрований як основний наймач у неприватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яку він отримав на підставі ордеру, виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Харкова.

Іншим наймачем квартири була його колишня дружина ОСОБА_4 , з якою вітчим перебував у шлюбі у період з 13 жовтня 1976 року до 25 лютого 1998 року.

Зі слів вітчима, його колишня дружина ОСОБА_4 ще до розірвання з ним шлюбу виїхала з квартири, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла.

24 жовтня 1998 року ОСОБА_5 , яке є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , вийшла заміж за ОСОБА_3 , зареєструвавши з ним шлюб, і з цього часу вони стали разом проживати та вести спільне господарство.

Спочатку вони проживали у квартирі за АДРЕСА_2 .

Однак, у подальшому, за домовленістю, вони зробили неофіційний «родинний обмін» і з 2012 року ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_2 почали проживати у вказаній вище квартирі, а мати з вітчимом переїхали у квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , співвласниками якої, зокрема, були ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Позивачі вказували, що, починаючи з січня 2019 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 почали тяжко хворіти, ОСОБА_1 була вимушена доглядати за ними та допомагати в лікуванні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла.

Після смерті ОСОБА_7 вітчим ОСОБА_3 залишився проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , а позивачі продовжили мешкати та користуватись квартирою АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, всі витрати по його похованню були понесені ОСОБА_1 .

За життя ОСОБА_3 намагався оформити право власності на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки він був її наймачем. Вказане підтверджується довідкою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» № 30136/2/0705 від 30 листопада 2020 року.

Для оформлення необхідних документів ОСОБА_3 звертався до відповідних державних органів, а у 2019 році звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про усунення перешкод у праві користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку в цій квартирі своєї колишньої дружини ОСОБА_4 з метою подальшої приватизації житла. Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2020 року у справі № 645/6426/19 позов ОСОБА_3 було задоволено.

Позивачі зазначають, що вони є членами сім`ї наймача ОСОБА_3 , вселилися разом до спірної квартири, користувалися та користуються нею до теперішнього часу, сплачують комунальні послуги.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати їх належними користувачами квартири АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції