Постанова ВССУ від 19.02.2024 року у справі №463/1627/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 463/1627/18

провадження № 61-12267св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 листопада 2021 року у складі судді Нора Н. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є невісткою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач подала заяву про прийняття спадщини, проте нотаріус повідомила про те, що спадкодавець склала заповіт на користь ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_5 протягом 2013-2014 років хворіла, отримувала багато лікарських засобів, на день смерті їй виповнилось 84 роки, а отже під час складання заповіту не розуміла значення своїх дій.

На підтвердження вказаного, позивач покликалася на виписку із медичної картки, заяву про прийняття спадщини та інші документи.