Постанова ВССУ від 18.08.2026 року у справі №210/7205/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

м. Київ

Справа № 210/7205/25

Провадження № 61-6132св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2026 року в складі судді Скотар Р. Є. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року в складі колегії суддів Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що рішенням Дзержинського (зараз - Металургійного) районного суду м. Кривого Рогу від 27 серпня 2014 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Просив визнати та зарахувати добровільно сплачені аліменти за період з 01 липня до 31 грудня 2025 року в розмірі 154 700,00 грн та зменшити розмір аліментів, змінивши спосіб їх стягнення із частки доходу на тверду грошову суму, починаючи з 05 листопада 2025 року, та визначити щомісячний розмір аліментів в 7 000,00 грн на кожну дитину.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

26 січня 2026 року ухвалою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

07 квітня 2026 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 26 січня 2026 року залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що рішення, яким визначено розмір аліментів, виконується на території Чеської Республіки, сторони проживають на території Чеської Республіки, а тому позивачу слід звернутися із цим позовом до компетентного суду Чеської Республіки за офіційно зареєстрованим місцем перебування відповідачки та неповнолітніх дітей.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 травня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2026 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.

Вважає, що наявність у позивача суб`єктивного права на звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів та способу їх стягнення прямо передбачена статтями 181, 184, 192 Сімейного кодексу (далі - СК) України і не може бути поставлена у залежність від існування паралельного провадження в іноземній державі, особливо за обставин, коли таке провадження ініційоване недобросовісно стягувачкою та припинене Окружним судом у Коліні саме через визнання пріоритету українського виконавчого провадження.

Питання зміни розміру аліментів за зміни сімейних обставин є виключною компетенцією судів України як суду держави, у якій прийнято первинне рішення про стягнення аліментів, та держави, у якій постійно зареєстровані як стягувачка з дітьми, так і платник.

Закриття провадження у справі позбавляє позивача гарантованого Конституцією України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) права на судовий захист.

Також вважає, що є підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України, оскільки справа, на думку заявника, містить виключну правову проблему щодо:

- питання про допустимість закриття провадження за позовом громадянина України до громадянина України про зміну розміру аліментів, встановлених рішенням українського суду, який виконувався в Україні через українське виконавче провадження, на підставі лише факту тимчасового перебування сторін за кордоном на правах тимчасового захисту;

- питання про правильне співвідношення двостороннього Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28 травня 2001 року та Конвенції про міжнародне стягнення аліментів від 23 листопада 2007 року, зокрема щодо визначення підсудності спорів про зміну розміру аліментів;

- питання про неприпустимість тлумачення статті 18 Конвенції про міжнародне стягнення аліментів від 23 листопада 2007 року як норми, що позбавляє державу походження юрисдикції щодо зміни її ж рішення;

- питання про юридичні наслідки недобросовісних дій стягувача, спрямованих на створення штучних паралельних проваджень у двох державах, для оцінки підсудності спору.