Постанова
Іменем України
18 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 355/1399/22
Провадження № 61-12523св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Березанська птахофабрика» (далі - відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Приватне товариство «АВ-ПАК» (далі - третя особа),
про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою відповідача на рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 грудня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 26 грудня 2024 року, які ухвалив суддя Чехов С. І., та постанову Київського апеляційного суду від 5 серпня 2025 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Позивачка за договором поставки придбала у птахофабрики 3 571 і 520 ящиків курячих яєць. Вона зазначала, що як попередню оплату за товар передала продавцеві 900 000,00 грн і 131 000,00 грн. Оскільки птахофабрика товар не поставила, позивачка просила стягнути суму передоплати, пеню, інфляційні втрати та три проценти річних.
2. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову через сплив позовної давності, а апеляційний суд - задовольнив. Мотивував тим, що позовна давність була продовжена на час карантину та воєнного стану, птахофабрика в обумовлений строк товар не поставила, тому позивачка обґрунтовано вимагала повернення їй попередньої оплати, стягнення пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних за порушення грошового зобов`язання.
3. Птахофабрика у касаційній скарзі стверджувала, зокрема, що суди першої й апеляційної інстанцій помилково не звернули увагу на те, що немає доказів внесення позивачкою передоплати за договором поставки.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, до юрисдикції якого суду належить спір фізичної та юридичної осіб, заснований на договорі поставки фізичній особі понад 4000 ящиків курячих яєць, укладаючи який фізична особа-покупець мала статус підприємця. Вирішив, що фізична особа, яка зареєстрована підприємцем (або була зареєстрованою підприємцем на момент укладення договору), вчиняючи правочин від власного імені, може здійснювати діяльність, що за змістом є господарською (підприємницькою). У такому разі вирішення спору належить до юрисдикції господарського суду. Суди помилково не врахували обсяг і період поставки позивачці продуктів харчування короткотермінового зберігання та не встановили, з якою її діяльністю був пов`язаний договір поставки, а від цього залежить визначення юрисдикції суду щодо вирішення ініційованого позивачкою спору.
(2) Зміст позовної заяви
5. У грудні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача 1 031 000,00 грн боргу, 514 229,68 грн пені, 541 378,10 грн інфляційних втрат, 154 226,30 грн як три проценти річних. Мотивувала так:
5.1. 26 квітня 2017 року вона як покупчиня уклала з відповідачем як продавцем договір поставки № 2604-17 (далі - договір поставки) курячих яєць категорії С1 у кількості 3 571 ящиків на загальну суму 900 000,00 грн. На виконання умов договору поставки позивачка передала готівкою суму попередньої оплати. Для підтвердження отримання коштів директор відповідача ОСОБА_2 , який підписував договір поставки, надав гарантійний лист, але оплачений товар відповідач не передав.
5.2. 12 травня 2017 року позивачка на виконання умов договору поставки замовила та закупила курячі яйця категорії С1 в кількості 520 ящиків на 131 000,00 грн. Для підтвердження отримання коштів директор відповідача ОСОБА_2 надав гарантійний лист, але оплачений товар відповідач не передав.
5.3. Загальна вартість товару, який відповідач зобов`язався поставити з червня до вересня 2017 року, склала 1 031 000,00 грн.
(2) Зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій
6. 17 грудня 2024 року Баришівський районний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Мотивував так:
6.1. Позивачка не надала доказів оприбуткування коштів ані відповідачем, ані третьою особою. Жодна сторона договору поставки не виконала визначені у ньому обов`язки. Зокрема, позивачка не внесла обумовлену передоплату, а відповідач без передоплати не відвантажив продукцію позивачці.
6.2. У задоволенні позовних вимог слід відмовити через сплив позовної давності.
7. 26 грудня 2024 року цей суд ухвалив додаткове рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
8. 5 серпня 2025 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення та додаткове рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про задоволення позову. Мотивував так:
Сервисы для юристов