ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 466/4821/23
провадження № 61-5082св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескомбуд»,
треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Біляк Оксана Ярославівна, ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Буженко Юрій Сергійович, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року у складі судді Білінської Г. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2025 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескомбуд» (далі - ТОВ «Ескомбуд»), треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Біляк О. Я., ОСОБА_4 , у якому просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 червня 2020 року, укладений між ТОВ «Ескомбуд» та ОСОБА_2 , предметом якого є нежитлове приміщення № СХІХ, загальною площею 5,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1732872846101, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Біляк О. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1399, та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про речове право: 36904574, дата, час державної реєстрації: 16 червня 2020 року 15:15:08; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № СХІХ, загальною площею 5,2 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1732872846101, яка проведена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Біляк О. Я., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52681870 від 16 червня 2020 року 15:29:44.
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила суд додатково визнати за нею право власності на нежитлове приміщення № СХІХ, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 5,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1732872846101.
Позовну заяву обґрунтувала тим, що 27 грудня 2018 року між нею та ТОВ «Ескомбуд» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № СХІХ, загальною площею 5,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2.1 цього договору продаж майна за домовленістю сторін вчинено за 33 800,00 грн, які покупець зобов`язалася сплатити шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця до 01 квітня 2019 року. Пунктом 3.1 договору передбачено, що передача майна продавцем і прийняття покупцем підтверджується актом приймання- передачі, який підписують сторони. Вказувала на те, що згідно з квитанцією від 28 лютого 2019 року № ПН758893 на суму 13 800,00 грн та від 29 березня 2019 року № ПН779128 на суму 20 000,00 грн вона в повному обсязі розрахувалася з ТОВ «Ескомбуд» за придбане нежитлове приміщення. 29 березня 2019 року між нею та ТОВ «Ескомбуд» було укладено акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27 грудня 2018 року, за яким ТОВ «Ескомбуд» передало їй технічний паспорт на придбане нежитлове приміщення. Наголошувала на тому, що з часу придбання нежитлового приміщення та укладення акта прийому-передачі цього майна вона фактично приступила до його використання. Однак надалі вона дізналась, що нежитлове приміщення № СХІХ, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було продано також відповідачці ОСОБА_2 .. У 2023 році ця відповідачка подала в Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова (далі - Інспекція ДАБК м. Львова) заяву, яку мотивувала тим, що саме вона є власником такого нежитлового приміщення і не може ним користуватись. Переконувала, що оскільки первинно договір-купівлі продажу спірного нежитлового приміщення було укладено між нею та ТОВ «Ескомбуд», то саме вона є дійсним власником такого майна і її порушені майнові права підлягають захисту у судовому порядку.
У червні 2023 року відповідачка ОСОБА_2 , не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 , подала до суду зустрічний позов, у якому просила суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути їй перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням № СХІХ (реєстраційний номер - 1732872872846101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання не чинити перешкод та надати доступ до приміщення.
Зустрічну позовну заяву обґрунтувала тим, що 16 червня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення вона придбала у ТОВ «Ескомбуд» спірне нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5,2 кв. м, реєстраційний номер - 1732872872846101. У 2023 році їй стало відомо, що вказане нежитлове приміщення зачинене, а доступ до нього має ОСОБА_1 , яка фактично проживає у квартирі АДРЕСА_2 , що ОСОБА_1 не реагує на її прохання про надання доступу до спірного приміщення, а вказує на те, що це приміщення належить виключно їй. Також зазначала, що вона зверталася із заявами до Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, Національної поліції щодо перевірки вказаних порушень., однак перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням з боку ОСОБА_1 усунуті не були. З огляду на викладене, ОСОБА_2 вважала, що є підстави для зобов`язання ОСОБА_1 усунути їй перешкоди в користуванні спірним нежитловим приміщенням у судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16 червня 2020 року нежитлового приміщення № СХІХ, площею 5,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 173287846101, укладений між ТОВ «Ескомбуд» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Біляк О. Я. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення № СХІХ, площею 5,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 173287846101, та вилучено із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про речове право 36904574 та час державної реєстрації.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16 червня 2020 року та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірне майно, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 набула право власності на спірне нежитлове приміщення № СХІХ на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27 грудня 2018 року, повністю розрахувалась із продавцем ТОВ «Екскомбуд» за це майно, підписала акт прийому-передачі такого майна та фактично ним користувалася ще до укладення відповідачами оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16 червня 2020 року, то власником спірного майна є саме ОСОБА_1 і саме її порушені права підлягають захисту.
Відмовляючи у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спірне нежитлове приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником спірного майна і це право повторного підтвердження не потребує.
Водночас відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спірним приміщенням, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки договір, на який посилалася ОСОБА_2 , є недійсним, то вона не набула статусу власника спірного майна і в неї відсутнє право вимагати усунення перешкод у користуванні таким майном, яке їй не належить.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якої діяв адвокат Буженко Ю. С., залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам у справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують і по своїй суті зводяться до незгоди з встановленими обставинами справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував, та не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У квітні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Буженко Ю. С., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Сервисы для юристов