ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 464/590/21
провадження № 61-3199св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 8 жовтня 2021 року, ухвалене у складі судді Теслюка Д. Ю., та постанову Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року, ухвалену колегією у складі суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., і касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 29 квітня
2022 року, ухвалену колегією у складі суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства (далі - АТ) «Райффайзен Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказувала, що вона є дружиною ОСОБА_3 .
У провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк» і ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконним порушенням і здійсненням процедури банкрутства відносно ОСОБА_3 , порушенням його права власності на майно, права на повагу до особистого життя та незаконне виселення з житла.
Зазначала, що неправомірними діями відповідачів їй завдана моральна шкода, оскільки під час здійснення незаконної процедури банкрутства ФОП ОСОБА_3 включено до ліквідаційної маси майно, яке належало їй на праві спільної сумісної власності і не могло бути у неї вилученим; здійснено продаж цього майна; незаконно зібрано відносно неї інформацію.
Щодо визначення розміру шкоди, завданої АТ «Райффайзен Банк», зазначає, що саме за ініціативою кредитора було порушено процедуру банкрутства, наслідком обмеження можливості фізичної особи розпоряджатися та управляти майном, припинення його підприємницької діяльності, втрата джерел для існування та знищення ділової репутації. Усі протиправні дії АТ «Райффайзен Банк» відносно ОСОБА_4 негативно вплинули на позивача як його дружину, оскільки вона була змушена вживати заходів щодо захисту своїх прав у цій процедурі.
Також у травні 2011 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Пустомитівського районного суду Львівської області про виселення ОСОБА_3 та її як його дружини з житлового будинку і лише у 2020 році такий позов залишено без розгляду у зв`язку повторною неявкою представника банку у судове засідання без поважних причин. Такі дії банку також завдали моральних страждань позивачу, які полягають в тому, що судове провадження супроводжувалося переживаннями щодо можливого ухвалення судом рішення про її виселення з єдиного житла, яке поставило б сім`ю в скрутне становище.
Позивач вказала, що під час провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 арбітражний керуючий ОСОБА_2 діяв неправомірно, тому завдав позивачу моральних страждань, зокрема: укладав договори на проведення оцінки майнових активів боржника; з метою продажу будинку подав оголошення про продаж майна
ФОП ОСОБА_3 до газети «Високий Замок», а згодом опублікував повторні оголошення про продаж майна за заниженою вартістю на підставі уцінки, тощо.
Незважаючи на рішення апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року, яким припинено іпотеку нерухомого майна у селі Липники Пустомитівського району Львівської області, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 5 грудня 2013 року, рішення апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року, якими встановлено відсутність майнових активів у ФОП ОСОБА_3 , на які можна звернути стягнення арбітражний керуючий ОСОБА_2 продовжував вчиняти заходи щодо звернення стягнення, на майно боржника.
Вказує, що арбітражний керуючий здійснював примусове вилучення майна позивача та його продаж на аукціоні і незаконність таких встановлена вказаними рішеннями судів та підтверджена самим ОСОБА_2 шляхом зняття майна з торгів.
За таких обставин позивач вважала, що завдана їй моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала, будучи незаконно втягненою у процедуру банкрутства щодо її чоловіка, незаконним вилученням її майна, збиранням щодо неї інформації, незаконним зверненням з вимогами про виселення та тривалим (більше десяти років) здійсненням провадження про банкрутство.
Враховуючи викладене, просила стягнути у відшкодування моральної шкоди
Сервисы для юристов