ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 210/7015/19
провадження № 61-15522св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Департамент патрульної поліції,
третя особа - інспектор ППП у м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Карачун Сергій Леонідович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2025 року у складі судді Попова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог позовної заяви
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - ГУ ДКС України у Київській області), Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор ППП в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Карачун С. Л., про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями інспектора ППП Карачуна С. Л.
2. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 01 січня 2019 року о 23 год 55 хв він повертався додому, біля будинку АДРЕСА_1 підійшов до таксиста та запитав вартість проїзду до свого дому, на що таксист назвав йому нереально велику суму, після чого він викликав поліцію, щоб встановити дані водія та повідомити про нього службу таксі. Однак поліцейські, прибувши за його викликом, поводилися упереджено, провокували конфлікт, принижували його честь та гідність, наділи на нього кайданки та позбавили його волі, після чого сфальшували протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185 КУпАП.
3. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року у справі № 210/39/19 його виправдано за відсутністю складу правопорушення. Протиправна поведінка поліцейських призвела до порушення його громадянських прав, оскільки замість його захисту, поліцейські у незаконний спосіб позбавили його волі, піддали його тортурам, принижуючи як людину. Крім того, він зазнав приниження честі, гідності, престижу та ділової репутації у зв`язку з фальшуванням проти нього адміністративної справи, він зазнав моральних переживань у зв`язку з відвідуванням численних судових засідань, порушенням нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя та відриву від звичайних професійних занять.
4. Враховуючи викладене, просив стягнути на його користь завдану йому моральну шкоду у розмірі 2 253 420,00 грн, майнову шкоду у розмірі 804,16 грн, яку він розраховує як компенсацію держави за кожну явку до суду, в якому розглядалася справа щодо адміністративного протоколу.
Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням від 12 червня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не є доказом завданої позивачу моральної шкоди. Ні матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП, ні постанова про закриття провадження у справі, постановлена за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, не містять доказів про невідповідність, суперечність дій працівників патрульної поліції вимогам законодавства та, як наслідок, завдання такими діями позивачу моральної шкоди. Зі змісту постанови судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2019 року (справа № 210/39/19) встановлено недоведеність саме матеріалами провадження об`єктивної сторони інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення. Тобто відсутність складу адміністративного правопорушення у діях позивача встановлена судом за результатами оцінки всіх доказів у справі, що не доводить очевидної протиправності дій працівника патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Рішенням у справі про адміністративне правопорушення не встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення не відповідав вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, та те, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення дії патрульного поліцейського були протиправними.
7. Позивач просить відшкодувати йому шкоду, завдану незаконними діями інспектора ППП Карачуна С. Л., посилаючись також на необґрунтованість його затримання, проте протокол про адміністративне затримання щодо позивача складено інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Бойченком О. О., у зв`язку з вчиненням позивачем правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, для припинення правопорушення, встановлення особи, складання адміністративних матеріалів, будь-яка правова оцінка якого при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП надана не була. Крім того, позивач не просить суд визнати дії інспектора ППП Бойченка О. О. щодо його затримання неправомірними та такими, що суперечать вимогам законодавства.
8. Переглянутий у судовому засіданні відеозапис із носія відеоінформації, долученого інспектором ППП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Карачуном С. Л. до матеріалів справи, також спростовує твердження позивача щодо протиправної поведінки поліцейських щодо нього, порушення його громадянських прав та того, що його піддавали тортурам, принижуючи як людину, а, навпаки, відображає таку поведінку позивача, яку можна розцінити як провокаційну та таку, що спрямована на виклик негативної реакції працівників поліції.
9. Постановою від 11 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року - без змін.
10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
Стислий виклад доводів і вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
11. 09 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
12. Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 послався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Так заявник наголосив, що судом апеляційної інстанції не застосовано висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц.
Сервисы для юристов