ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 295/5888/23
провадження № 61-383св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Панасенко Валентин Петрович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2024 року у складі судді Лєдньова Д. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Коломієць О. С., Талько О. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просив:
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20 вересня 2017 року № 6-5950/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» (зі змінами, внесеними наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 05 жовтня 2017 року № 6-6321/14-17-СГ);
скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та запис про проведену державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 1822083000:07:002:2016 площею 0,0894 га за ОСОБА_2
витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0894 га з кадастровим номером 1822083000:07:002:2016 та скасувати відомості про речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01 листопада 2017 року№ 23129165.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилався на те, що його батьку ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 19 травня 1997 року серії І-ЖТ № 043534, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2369, на праві власності належала земельна ділянка, загальною площею 0,0600 га, що розташована на території АДРЕСА_1 та передана для обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Кадастровий номер цій земельній ділянці не присвоювався, оскільки на час видачі батькові вказаного вище державного акта на право приватної власності на землю система Державного земельного кадастру ще не функціонувала.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та інші спадкоємці ОСОБА_6 : ОСОБА_7 (дружина спадкодавця), ОСОБА_8 (інший син спадкодавця) уклали договір про поділ спадщини, за умовами якого ціла земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,0600 га, для обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2 переходить у власністьпозивача.
З метою отримання кадастрового номеру він ( ОСОБА_4 ) звернувся до Житомирської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Однак, при виїзді на місцевість для здійснення геодезичної зйомки землевпорядником Житомирської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» встановлено, що зовнішні межі землекористування земельної ділянки його батька накладаються на земельнуділянкуплощею 0,0894 га з кадастровим номером 1822083000:07:002:2016.
Як з`ясувалося, земельна ділянка з кадастровим номером 1822083000:07:002:2016 була надана у власність ОСОБА_2 для індивідуального садівництва згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20 вересня 2017 року № 6-5950/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
Разом із цим, належна ОСОБА_9 на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0600 га, яка накладається на земельну ділянку площею 0,0894 га з кадастровим номером 1822083000:07:002:2016, у його батька не вилучалася, право приватної власності на неї не припинялося, державний акт на право приватної власності на землю від 19 травня 1997 року серії І-ЖТ № 043534 не скасовувався та недійсним не визнавався.
Таким чином, передача земельної ділянки, яка належала ОСОБА_9 , у власність іншим особам суперечить вимогам законодавства України.
Позивач стверджує, що про надання іншій особі у власність земельної ділянки, яка належала його батькові, він дізнався лише у 2022 році після звернення до землевпорядної організації.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.