ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року
м. Київ
справа № 404/5815/23
провадження № 61-14262св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачка - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року у складі судді та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Воронцової Л. П., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту перебування позивачів на утриманні свого батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що 23 лютого 1991 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб.
Від вказаного шлюбу подружжя мало двох дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мати позивачів ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 36 років.
Позивачка ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . З моменту народження дітей позивачка набула статус одинокої матері та малозабезпеченої. Тому весь час вона проживала за рахунок коштів її батька ОСОБА_6 , оскільки він до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України займався підприємницькою діяльністю та мав значно більший дохід, а донька отримувала лише мінімальні соціальні виплати на дітей, яких не вистачало на існування.
На день смерті батька позивачка разом із малолітніми дітьми спільно проживали та були зареєстровані, вели сумісне господарство з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, з моменту свого народження і до дня смерті батька ОСОБА_6 одержував від нього матеріальну допомогу, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування, так як позивач не мав свого особистого заробітку. Весь час до смерті батька позивач був зареєстрований, проживав та вів спільний побут сумісно з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті батька позивачі звернулися із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_7 з питанням щодо належних їм виплат, як прямим спадкоємцям після смерті ОСОБА_6 . На такий запит отримали відповідь, що вони можуть відноситися до категорії осіб, вказаних у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають право отримувати одноразову грошову допомогу, але для цього потрібно встановити відповідний факт в судовому порядку, що стало підставою для звернення до суду.
У зв`язку з викладеним, просили суд встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які на день смерті їх батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержували від покійного матеріальну допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, тобто перебували на повному утриманні свого батька.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачами не доведено перебування на повному утриманні у свого батька, що полягало в отриманні матеріальної допомоги, яка була для них постійним і основним джерелом існування, так як позивачами не надано доказів наявності у ОСОБА_6 можливості надавати допомогу двом повнолітнім і дієздатним дітям, при відсутності доказів систематичного надання будь-яких грошових коштів батьком комусь із позивачів, придбання речей, продуктів харчування, предметів побуту, тощо.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
12 листопада 2025 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року в указаній справі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявників зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 520/17947/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, вказує на порушення норм процесуального права, що виразилось у неналежній оцінці судами доказів та необґрунтованому відхиленні клопотання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено аргументи позивачів, не проведено порівняльного аналізу сукупності доходів ОСОБА_1 , яка офіційно не працевлаштована, має на утримання двої малолітніх дітей, з народженням яких набула статусу матері одиначки та малозабезпеченої, тому проживала за рахунок коштів батька. Суди також не з`ясували, чи була у померлого ОСОБА_6 реальна можливість здійснювати перерахування коштів під час перебування на передових позиціях.
Сервисы для юристов