Постанова ВССУ від 17.04.2026 року у справі №461/6360/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 461/6360/23

провадження № 61-13832св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

відповідачка - ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2026 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернуласядо суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 жовтня 2008 року між нею та ОСОБА_3 укладений договір довічного утримання, за умовами якого вона передала у власність ОСОБА_3 належну їй на праві приватної власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка зобов`язалася довічно утримувати та доглядати її.

Згідно з пунктом 7 договору довічного утримання від 23 жовтня 2008 року за згодою сторін, обов`язок набувача щодо надання відчужувачу довічного забезпечення визначено як: забезпечення житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у цілій відчужуваній квартирі без конкретного визначення частини помешкання; здійснення догляду та необхідної допомоги; надання побутових послуг; забезпечення, згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами, незалежно від їх вартості; у разі виникнення потреби забезпечити іншими видами матеріального забезпечення та доглядом; у разі смерті відчужувача набувач зобов`язана поховати її.

Грошова оцінка, зазначених у цьому договорі видів матеріального забезпечення на місяць, за згодою сторін визначена у розмірі 500,00 грн, яка підлягає індексації у порядку, встановленому законом (пункт 8 договору довічного утримання

від 23 жовтня 2008 року).

Позивачка виконала умови договору довічного утримання від 23 жовтня 2008 року у повному обсязі, водночас відповідачка зобов`язання за вказаним договором належно не виконувала, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання (справа № 461/2514/21), однак рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2022 року у задоволенні позову було відмовлено.

Після звернення до суду з позовом у 2021 році та ухвалення вказаного судового рішення вона не отримувала і не отримує від ОСОБА_3 будь-якого довічного забезпечення, яка штучно створює видимість виконання умов договору, здійснюючи періодичні оплати за комунальні послуги.

Позивачка втратила довіру до ОСОБА_3 ще влітку 2018 року, коли загострилися хвороби і вона на певний час втратила зір. З того часу відповідачка не цікавилась її здоров`ям та потребою у медичному обстеженні. Крім того, з квартири почали зникати речі та документи.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила розірвати договір довічного утримання, укладений 23 жовтня 2008 року між нею та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Першої львівської державної нотаріальної контори Сулимою Н. Б. (далі - державний нотаріус Сулима Н. Б.), зареєстрований у реєстрі за № 6-3945.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір довічного утримання, укладений 23 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Сулимою Н. Б., зареєстрований у реєстрі за № 6-3945.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачка належно не виконувала своїх зобов`язань за договором довічного утримання, зокрема, не сплачувала за житлово-комунальні послуги, не довела здійснення щомісячних витрат із забезпечення позивачки, не забезпечувала позивачку ліками згідно з рецептами лікарів.

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.