ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа № 947/13725/24
провадження № 61-4743св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року у складі судді Луняченка В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області), про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса. У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в графі мати зазначена ОСОБА_2 . Відомості про батька в актовому записі про народження записані на підставі статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) зі слів матері. Свідоцтво про народження йому було видано повторно у грудні 2020 року у зв`язку із втратою оригіналу.
Вказував, що проживав та проживає, не маючи паспорта громадянина України, в школі не навчався та не отримував будь-якої іншої освіти, офіційно ніде не працював, займався домашнім господарством, вважаючи, що подібний спосіб життя є характерним для ромської громади, членом якої він є. Він проживав зі своїм біологічним батьком - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свою матір - ОСОБА_2 він не знав, оскільки пішла від них з батьком коли йому було приблизно 9 місяців і до цього часу не повернулася. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року у справі № 947/27038/21 ОСОБА_2 було визнано безвісно відсутньою.
З 2011 року вони з ОСОБА_4 проживають однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, оскільки не можуть офіційно зареєструвати шлюб у зв`язку із відсутністю у нього паспорта громадянина України. Вони з ОСОБА_4 мають двох спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При реєстрації народження дітей у зв`язку із відсутністю у нього громадянства України, матір дітей зареєструвала їх на своє прізвище, а відомості про батька записані відповідно до статті 135 СК України. Прізвище дітей зазначено матері ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), а по-батькові вказано його.
Посилався на те, що у 2023 році він звернувся до Болградського районного відділу ДМС України в Одеській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України, до якої надав всі наявні у нього документи, а також зазначав, що раніше заяву про отримання паспорта громадянина України не подавав. У видачі паспорта йому було відмовлено у зв`язку із тим, що його особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Він разом зі своєю родиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору оренди квартири (житлового приміщення), укладеного між ОСОБА_4 та власником житла - ОСОБА_8 .
Встановлення даного факту йому необхідно для отримання паспорта громадянина України.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт того, що він, особа без громадянства, з дня свого народження проживав на території України, у тому числі, і станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), а також проживав в Україні станом на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) і не набував громадянства іншої держави.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року заяву ОСОБА_9 задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особа без громадянства, з дня свого народження проживав на території України, у тому числі, і станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року), а також проживав в Україні й станом на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) і не набував громадянства іншої держави.
Задовольняючи заяву ОСОБА_9 суд першої інстанції, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, вважав доведеним факт постійного проживання заявника на території України станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року). Встановлення цього факту необхідне заявнику для отримання паспорта громадянина України.
Районний суд застосував відповідні норми Закону України «Про громадянство України», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Одеській області задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року змінено, виключивши з його мотивувальної та резолютивної частин посилання на встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особа без громадянства, з дня свого народження проживав на території України, у тому числі, і станом на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», тобто 13 листопада 1991 року.
Сервисы для юристов