ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/2096/22
провадження № 61-15424св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ігнатенка В. М.
суддів: Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ліщишин Ігор Віталійович, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва
від 30 червня 2023 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у складі колегії суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просила: відібрати малолітню дитину
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 повернути малолітню дитину ОСОБА_2 за адресою реєстрації:
АДРЕСА_1 визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю; встановити новий порядок спілкування ОСОБА_1 з сином лише у присутності матері та/або уповноваженої особи органу опіки та піклування протягом двох годин на тиждень за місцем проживання та без права забирати дитину з місця її проживання з обов`язковим попереднім узгодженням часу; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких записаний ОСОБА_1 . Шлюб між сторонами зареєстрований не був. У 2019 році після сварки з відповідачем позивач разом з дітьми вимушена була повернутися до батьків у м. Шостку Сумської області. При цьому, сина відповідач їй віддав лише тоді, коли вона підписала нотаріально посвідчену розписку, що отримала грошові кошти в якості аліментів, хоча насправді таких не отримувала.
Після переїзду ОСОБА_1 жодного разу не приїздив побачити дітей. Лише через деякий час він придбав мобільний телефон сину і почав із ним спілкуватись. При цьому позивач ніколи не перешкоджала їхньому спілкуванню, сподіваючись на добропорядність відповідача. Всього у відповідача 5 дітей від 3 різних жінок.
Під час телефонних розмов із сином відповідач неодноразово ображав
ОСОБА_2 та її батьків, принижуючи їх та висловлюючись в їх сторону поганими словами, а також звертав увагу на те, що син навчається у «неправильній школі неправильною мовою», заперечуючи проти навчання сина в українській школі.
В подальшому відповідач вимагав, щоб позивач перевела сина на дистанційне навчання з україномовної школи, на що позивач відмовилась. Потім взагалі заборонив сину ходити до школи та періодично телефонував у школу з метою з`ясовування чи ходить туди син.
01 грудня 2021 року рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради затверджено висновок про визначення способу участі батька у вихованні дітей. Відповідно до висновку, ОСОБА_1 може бачитися з дітьми, зокрема сином, щотижня з 18 год. 00 хв. п`ятниці по 22 год. 00 хв. неділі, може забирати дітей на час канікул з місця фактичного проживання, при цьому зобов`язаний заздалегідь попереджати ОСОБА_2 та повертати дитину на початок учбового року.
У січні 2022 року ОСОБА_1 викрав сина та відмовився його повертати ОСОБА_2 , перешкоджав у побаченнях та спілкуванні. Позивач зазначила, що ОСОБА_1 порушив домовленості щодо місця проживання дитини, графік та умови побачень з сином, самостійно змінив його місце проживання.
Викрадення дитини порушило її сталі соціальні зв`язки, унеможливило навчання, відвідування гуртків, зокрема Шосткинської дитячої музичної школи, учнем якої він є.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визначити постійне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом
з батьком.
Посилався на те, що протягом часу спілкування з дитиною по телефону син постійно скаржився йому на умови, в яких проживає, зокрема ставлення матері, що полягало в постійному приниженні, відсутності належного харчування. В свою чергу матір забороняла ОСОБА_5 розповідати батькові про побої, погрожуючи поліцією та службою у справах дітей. Також дитина повідомила батькові, що самостійно відвідує школу, без супроводу дорослих, про факт його побиття однокласником та постійного булінгу зі сторони окремих дітей. Оскільки мати жодних дій щодо виправлення ситуації не вчиняла, ОСОБА_1 змушений був самостійно звертатись до правоохоронних органів.
У свою чергу, дитина потребує особливого догляду та уваги, оскільки відповідно до консультативного висновку невролога дитині поставлено діагноз «Синдром гіперактивності з дефіцитом уваги».
Оскільки позивач створювала батькові перешкоди у спілкуванні з дитиною, це стало підставою для його звернення до органу опіки та піклування Шосткинської міської ради за висновком про визначення способу участі батька у вихованні дітей.
Сервисы для юристов