Постанова
Іменем України
16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 369/10594/20
провадження № 61-11097св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - Алданова Юрія Валентиновича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року у складі судді Фінагеєвої І. О., ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2025 рокуу складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар В. М., про усунення від права на спадкування та зміну черговості одержання права на спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після своєї матері (дочки спадкодавця) ОСОБА_6 . Зазначала, що через хворобу, що почала прогресувати у ОСОБА_5 перед смертю, бабуся проживала разом з нею та її матір`ю ОСОБА_6 , оскільки потребувала постійного догляду.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
Спадкодавець мала двох дітей: сина ОСОБА_4 і дочку ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
05 грудня 2008 року ОСОБА_5 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 . Таке рішення вона за життя обґрунтовувала тим, що її син ОСОБА_4 ухилявся від надання їй належної допомоги, адже через постійне зловживання алкоголем, сварки, він переважно перебував у безпорадному стані та сам потребував сторонньої допомоги. Водночас позивач і ОСОБА_6 турбувались про ОСОБА_5 та надавали їй всіляку допомогу.
Упродовж 2009-2010 років на підставі наданих спадкодавцем ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_1 довіреностей позивач зареєструвала за спадкодавцем право власності на майно, якого в день посвідчення довіреностей та складання заповіту юридично ще не існувало.
Заявами від 14 вересня 2010 року та від 29 жовтня 2010 року відповідно, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року у справі № 369/5502/14-ц визнано недійсними заповіт ОСОБА_5 , реєстровий номер 2-3691, та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 квітня 2013 року, реєстровий номер 1-736.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .
Заяву про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_6 , позивач до нотаріальної контори не подавала, адже до її смерті та, власне, до набрання рішенням Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 369/5502/14-ц законної сили, був чинним заповіт ОСОБА_5 , яким вона все своє майно заповіла ОСОБА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31 січня 2017 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року у справі № 369/5502/14-ц було скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд, розглянувши 09 жовтня 2019 року вказану справу, рішення Апеляційного суду Київської області від 31 січня 2017 року у справі № 369/5502/14-ц скасував, залишивши без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року.
Суд касаційної інстанції в основу прийнятого рішення поклав факти, встановлені судовими експертами в Акті посмертної судово-психіатричної експертизи від 23 січня 2014 року № 324 (далі - Акт), проведеної у справі № 369/2899/13-ц, позов ОСОБА_4 у якій за його заявою залишив без розгляду.
Позивач зазначала, що обставини життя ОСОБА_5 , які були враховані експертами при складанні висновку, вказують на те, що спадкодавець ОСОБА_5 , починаючи з 2007 року перебувала у безпорадному стані.
Сервисы для юристов