ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 361/5122/20
Провадження № 61-11954св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Шишки Василя Ярославовича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року в складі судді Радзівіл А. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 рокув складі колегії суддів Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті проживав в м. Броварах Київської області.
Позивач звернувся до нотаріуса Броварської міської нотаріальної контори у встановлений законом строк для прийняття спадщини як спадкоємець першої черги, надіславши належним чином нотаріально засвідчену заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Нотаріус повідомила, що померлий склав заповіт на сина від другого шлюбу - ОСОБА_2 .
Зазначає, що за життя батька в них були доброзичливі відносини, позивач постійно з ним спілкувався та допомагав. Батько не цікавився та не виявляв бажання скласти заповіт. У лютому 2012 року в ОСОБА_5 стався інсульт, він деякий час перебував у комі. Позивач з братом ОСОБА_3 кожного дня їздили до реанімації в районну лікарню, щоб провідати батька та дізнатися про його стан здоров`я, незважаючи на те, що дружина батька заборонила пускати їх до нього.
На початку 2013 року в батька стався рецидив і його відвезли до лікарні в м. Києві. Пізніше батько повідомив, що його дружина забрала в нього всі документи, зокрема паспорт. Саме в цей час і був нібито написаний заповіт.
Вважає, що на стан здоров`я батька вплинуло приймання призначених лікарських препаратів, тому він не міг на момент посвідчення заповіту цілком усвідомлювати свої дії та керувати ними, а, отже, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; підпис, а також рукописний текст на заповіті не належить його батькові і зроблений невідомою особою.
Просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. 11 лютого 2013 року за реєстром № 185.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24 березня 2025 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області в задоволенні позову відмовлено.
03 вересня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди врахували висновок судово-психіатричної експертизи, згідно з яким на час складення і посвідчення заповіту ОСОБА_5 повністю усвідомлював значення своїх дій і міг керувати ними, а відтак оспорений заповіт відповідає його волевиявленню.
Із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 суди вказали, що відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
22 та 23 вересня 2025 року через систему «Електронний суд», 23 вересня 2025 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Шишка В. Я. подав до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, в яких просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків, сформульованих у постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц, про необхідність застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони, проте не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс;
- Верховного Суду від 12 березня 2024 року в справі № 922/5102/21, про те, що, відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку аргументам заявника, зокрема щодо: 1) повноти та об`єктивності судової експертизи, проведеної на підставі ухвали суду; 2) дотримання методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи; 3) порушення порядку відібрання експериментальних зразків підпису та почерку відповідача.
Заявник вважає, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи, що, на думку позивача, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Сервисы для юристов