ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 346/2848/22
провадження № 61-9915св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство культури та інформаційної політики України,
третя особа - Національний музей Голодомору-геноциду,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року у складі судді Махно Н. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Томин О. О., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа - Національний музей Голодомору-геноциду, про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування та поновлення на роботі.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що наказ від 24 червня 2022 року за № 268-к про її звільнення з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду грубо порушує чинне законодавство та її права, передбачені Конституцією України.
Правовою підставою виконання нею функцій на посаді генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду є контракт № 720, строком дії до 17 лютого 2024 року. Контракт містить гарантії виконання нею трудових функцій, здійснення прав та обов`язків, а також виключний перелік умов його припинення з ініціативи роботодавця. Вважає, що не було правових підстав для її звільнення.
У наказі про її звільнення йдеться про неналежне виконання нею обов`язку, передбаченого підпунктом 2.1.27 контракту, а саме обов`язку керівника спрямовувати діяльність працівників Музею на визнання його авторитету на державному та міжнародному рівні.
Вона добросовісно виконувала свої обов`язки, її звільнення відбулося під час презентації нею новітніх досліджень, а під час декретної відпустки вона продовжує свою наукову і просвітницьку діяльність.
Згідно з наказом Національного музею Голодомору-геноциду від 03 березня 2022 року за № 31/к/тр про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, їй надано відпустку на підставі заяви та медичної довідки, без збереження заробітної плати, у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді до досягнення нею шестирічного віку з 03 березня 2022 року до 02 вересня 2022 року. Вказані документи були направлені відповідачу. Проте в наказі від 24 червня 2022 року йдеться про неможливість отримання від неї пояснень, у зв`язку з відсутністю інформації про її місцезнаходження. Крім того, на запит відповідача 03 травня 2022 року Музей повідомив (лист за № 123) про перебування генерального директора ОСОБА_3 з 03 березня 2022 року у декретній відпустці без збереження заробітної плати та місце її знаходження в Україні. Відповідачу було добре відомо про місце її знаходження в Україні та про її активну професійну і просвітницьку діяльність. Таким чином, наказ видано на підставі доповідної записки, в яку внесено завідомо неправдиві відомості.
Також в оскаржуваному наказі як одну з підстав зазначено лист Міністерства культури та інформаційної політики України від 03 лютого 2022 року, в якому йдеться про начебто дискредитацію нею авторитету Музею як науково-дослідної установи на державному та міжнародному рівнях. Проте публічне озвучення нею чисельності жертв Голодомору - це результат комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи.
Сервисы для юристов