Постанова
Іменем України
13 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 643/16774/21
Провадження № 61-11336св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Єрема Микола Ростиславович (далі - адвокат позивачки),
відповідач - ОСОБА_2 (далі - відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - третя особа),
про позбавлення батьківських прав
за касаційною скаргою позивачки на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2024 року, яке ухвалила суддя Семенова Я. Ю., та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2025 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Мати звернулася до суду з вимогою позбавити батька батьківських прав щодо їхньої дитини. Стверджувала, що він ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням сина, не цікавився здоров`ям останнього. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд змінив це рішення: погодився, що немає підстав для позбавлення батьківських прав, але попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина.
2. Позивачка із судовими рішеннями не погодилася. У касаційній скарзі стверджувала, зокрема, щосуди не дослідили всі докази, які вона подала, і що апеляційний суд повторно спонукаввідповідача до виконання батьківських обов`язків.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи буде позбавлення відповідача батьківських прав пропорційним меті захисту якнайкращих інтересів його дитини. Вирішив, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин такий захід втручання у право батька на повагу до його сімейного життя буде непропорційним означеній меті.
(2) Зміст позовної заяви
4. У вересні 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити відповідача батьківських прав щодо їхньої дитини - ОСОБА_3 (далі - дитина, син), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивувала так:
4.1. Із 26 жовтня 2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
4.2. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син. Після народження дитини відповідач проживав окремо. Вихованням, матеріальним забезпеченням і життям дитини не цікавився.
4.3. 15 квітня 2015 року суд розірвав шлюб сторін.
4.4. Усі питання щодо виховання сина вирішує вона та її новий чоловік. Вони створюють для дитини всі умови для забезпечення повноцінного та всебічного розвитку, виховують її самостійно, без будь-якої участі та підтримки відповідача. Дитина перебуває на повному утриманні позивачки.
4.5. Відповідач як батько про фізичний і духовний розвиток сина не піклується, не бере участі у його навчанні, підготовці до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову її виховання. Відповідач не спілкується із сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не створює умов для отримання нею освіти тощо.
4.6. Відповідає формально є батьком і створює суттєві перешкоди для нормального життя та розвитку сина, зокрема, для вчинення юридично значимих дій, таких як отримання закордонного паспорта дитини, ID-картки, в якій зазначене прізвище та по батькові чоловіка, який взагалі не усвідомлює своїх обов`язків як батька і спричиняє у позивачки тільки негативні емоції.
4.7. Відповідач не виконує рішення Московського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2016 року, згідно з яким визначений спосіб його участі у вихованні сина.
4.8. У декларації державного службовця, яку подає відповідач, він не вказує, що має дитину. Це означає, що він самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо сина.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
5. 19 грудня 2024 року Московський районний суд м. Харкова ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Мотивував так:
Сервисы для юристов