Постанова
Іменем України
13 травня 2026 року
м. Київ
справа № 302/1799/24
провадження № 61-3588св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_11, на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2025 року в складі судді: Пухальського С. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2026 року (повний текст судового рішення складено 09 лютого 2026 року) в складі колегії: Джуги С. Д., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про припинення права користування житлом та зобов`язання звільнити будинок.
Позов мотивований тим, що позивачу на праві особистої власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (до перенумерації у 2000 році будинок АДРЕСА_2 ) (далі - будинок АДРЕСА_1 ).
25 квітня 1991 року між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб, який розірвано на підставі судового рішення від 30 липня 2013 року. У сторін є двоє повнолітніх дочок, які на цей час проживають окремо.
Після розірвання шлюбу відповідачка залишилася проживати в будинку АДРЕСА_1 , яким користується і по сьогоднішній день, однак не бере жодної участі в утриманні будинку та прибудинкової території. Натомість позивач весь цей час проживав окремо в с. Сойми Хустського району Закарпатської області разом з іншою жінкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Навесні 2024 року у позивача виникла потреба переїхати із «цивільною» дружиною, ОСОБА_3 , на постійне проживання у будинок АДРЕСА_1 . Оскільки будинок АДРЕСА_1 має невеликі розміри і складається лише з двох житлових кімнат загальною площею 30,4 кв.м (з яких кімната площею 17,4 кв. м є прохідною та фактично використовується в якості вітальні), кухні площею 5,3 кв. м та коридору 8,4 кв. м, то позивач звернувся до відповідачки із проханням знайти собі інше житло і упродовж весни-літа 2024 року добровільно виселитися з будинку АДРЕСА_1 . Однак пройшло більше шести місяців, а відповідачка не бажає виселятися, тим самим створюючи позивачу перешкоди у вільному володінні та користуванні своїм майном. Також своїми діями відповідачка обмежує позивача у можливості вселитися до будинку АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 , тим самим порушуючи право позивача на повагу до його приватного і сімейного життя.
У жовтні 2024 року за заявою позивача, як власника будинку АДРЕСА_1 , відповідальною особою ЦНАП Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області відповідачку було знято з реєстрації у будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 просив:
припинити право користування ОСОБА_2 житловим будинком, що розташований в АДРЕСА_1
зобов`язати ОСОБА_2 звільнити житловий будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду від 10 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що:
в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачка не є дружиною позивача, тому припинилась обставина, яка була підставою для набуття нею права користування житловим будинком, власником якого є позивач;
за змістом статті 156 ЖК члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу;
відповідачка ОСОБА_2 була дружиною позивача, вселилася та проживала у будинку за згодою позивача, як власника будинку, і на законних підставах набула права користування даним житлом, та користується ним понад 10 років. Відповідачка ОСОБА_2 не має іншого житла, а належний позивачу будинок є єдиним її житлом для проживання. Тривалий час проживання ОСОБА_2 у будинку, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати цей будинок її житлом, в розумінні статті 8 Конвенції. Позивачем не доведено факту чинення йому перешкод відповідачкою у користуванні спірним будинком;
Сервисы для юристов