ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2026 року
м. Київ
справа № 766/1979/22
провадження № 61-12872св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Херсонська міська рада, Виконавчий комітет Херсонської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лесечко Микола Володимирович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року у складі судді Булах Є. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бездрабко В. О., Радченка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради, Виконавчого комітету Херсонської міської ради про зобов`язання надати житло.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є учасником антитерористичної операції на сході України та Операції об`єднаних сил, має статус учасника війни та є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни і має пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХII (далі - Закон № 3553-ХII), зокрема й на позачергове забезпечення житлом як особа, що потребує поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій.
На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради
від 21 листопада 2018 року № 360 та з згідно з довідкою управління обліку, розподілу та приватизації житла від 24 лютого 2021 року № 9 він перебуває у списку квартирного обліку для покращення житлових умов у пільговій черзі за № 44 зі складом сім`ї - одна особа.
Посилаючись на те, що на порушення пункту 18 частини першої статті 13 Закону № 3553-ХII відповідачі не забезпечили його жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, позивач просив суд зобов`язати відповідачів вчинити дії щодо розподілу житла та надати йому як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи житлове приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм з урахуванням кількості членів сім`ї.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 перебуває у черзі в м. Херсоні на отримання житла за категорією обліку «особа з інвалідністю внаслідок війни» за № 44, а тому надання позивачу переважного права на отримання житла раніше осіб, які за часом взяття на облік у цьому списку йому передують, призведе до порушення законних прав таких осіб.
Водночас суд урахував, що у 2018 році позивач отримав у користування житлове приміщення № АДРЕСА_1 у м. Херсоні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лесечко М. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволенні його позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарженнязаявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Посилається на те, що на порушення норм процесуального права суди попередніх інстанцій належно не дослідили зібрані у справі докази.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд. помилково застосував до спірних правовідносин статтю 43 Житлового кодексу України (назва Кодексу в редакції Закону України від 21 квітня 2022 року № 2215-IX «Про дерадянізацію законодавства України» (далі - ЖК України)), зазначивши, що надання позивачу житла порушить права інших осіб. Водночас суди не врахували положень Конституції України, Закону № 3553-ХII, рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2019 року у справі № 12-р/2019 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 135 ЖК Української РСР.
Суди попередніх інстанцій урахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 березня 2018 року у справі № 676/1707/17-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 335/3599/18, від 24 лютого 2020 року у справі № 725/3605/19, від 03 квітня 2020 року у справі № 344/8248/17-ц, від 22 травня 2020 року у справі № 522/16805/17, від 28 січня 2021 року у справі № 328/1568/19, від 05 квітня 2023 року у справі № 753/8162/21.
Водночас існує необхідність відступлення від указаних висновків Верховного Суду, оскільки в Україні сформувалася несправедлива та неефективна судова практика стосовно осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка не враховує змін, які відбуваються у суспільстві.
Тривалий збройний конфлікт створив суспільний запит на справедливість стосовно захисників України та, відповідно, призвів до необхідності створення ряду механізмів соціального захисту осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, отримали поранення, каліцтва, а також членів їхніх сімей.
Сервисы для юристов