Постанова ВССУ від 11.05.2026 року у справі №173/2500/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року

м. Київ

справа № 173/2500/23

провадження № 61-12050св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Верхньодніпровська міська територіальна громада, в особі Верхньодніпровської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_5, на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року у складі судді Петрюк Т. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року Верхньодніпровська міська територіальна громада, в особі Верхньодніпровської міської ради, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - овочесховища, загальною площею 6 385,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане нерухоме майно розміщене на двох сформованих земельних ділянках комунальної власності, власником якої є Верхньодніпровська міська територіальна громада, в особі Верхньодніпровської міської ради, загальною площею 2,4353 га, асаме ділянка з кадастровим номером 1221055800:03:003:0012, площею 1,3754 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та ділянка з кадастровим номером 1221055800:03:001:0001, площею 1,0599 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідач з 2017 року не уклав з власником земельних ділянок - органом місцевого самоврядування договорів оренди земельних ділянок. Тобто відповідачем договори оренди не були укладені ні з Новомиколаївською селищною радою, ні з її правонаступником - Верхньодніпровською міською радою.

Внаслідок відсутності договірних відносин з використання земельних ділянок, відповідач у справі не сплачує плату за землю, починаючи з 2017 року та на день звернення з цією позовною заявою до суду.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Всього сума безпідставно збережених коштів громадянином ОСОБА_1 за бездоговірне та безоплатне користування земельними ділянками Верхньодніпровської міської територіальної громади (загальною площею 2,4353 га) для обслуговування овочесховища за період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2023 року включно складає 984 589,68 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 984 589,68 грн безпідставно збережених коштів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року позовні вимоги Верхньодніпровської міської територіальної громади в особі Верхньодніпровської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Верхньодніпровської міської територіальної громади в особі Верхньодніпровської міської ради безпідставно набуті грошові кошти в сумі 984 589,68 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Верхньодніпровської міської ради 14 768,85 грн на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що заявлені до стягнення суми є несплаченою відповідачем та безпідставно збереженою платою за використання земельних ділянок комунальної власності, без укладення договорів оренди, тому підлягають стягненню з відповідача на користь Верхньодніпровської міської ради.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що поданий позивачем розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельних ділянок, є належним доказом у справі, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування у справі, а саме - розміру безпідставно збережених коштів.

Разом із цим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спростування відповідачем наданого позивачем розрахунку недоотриманого доходу.

Судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У вересні 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_5., в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити до суду першої інстанції на новий розгляд.