ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 761/15358/20
провадження № 61-8252св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Калараша А. А., Карпенко С. О., Пророка В. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства «Аграрний фонд» та Дочірнього підприємства Агрофонд-Зерно» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року в складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року в складі колегії суддів Кулікової С. В. Болотова Є. В., Музичко С. Г.
в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа - Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - АТ «Аграрний фонд»), третя особа - Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» (далі - ДП «Агрофонд-Зерно»), про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та з урахуванням уточнень просив визнати незаконним і скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - ПАТ «Аграрний фонд») від 13 березня 2020 року № 54 про відсторонення його від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд», поновити його на посаді директора ДП «Агрофінфонд» та стягнути з АТ «Аграрний фонд» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 березня 2020 року.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що наказом ПАТ «Аграрний фонд» від 04 грудня 2019 року його призначено на посаду директора ДП «Агрофінфонд», а наказом від 13 березня 2020 року № 54 відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» та призначено ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Агрофінфонд».
З 06 березня до 27 березня 2020 року та з 31 березня до 17 квітня 2020 року позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, про що того ж дня повідомляв відповідача.
Позивач вказував, що наказ від 13 березня 2020 року № 54 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки в ньому не зазначено підстав та строку відсторонення від виконання повноважень; доказів порушення позивачем вимог статті 46 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України оспорюваний наказ також не містить. Будь-які пояснення позивача перед відстороненням не відбиралися, розгляд питання щодо відсторонення відбувся за його відсутності.
З вини відповідача він не може виконувати свої посадові обов`язки, що є вимушеним прогулом, а тому, на його думку, він має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій та Верховного Суду
04 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою закрив провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення.
03 листопада 2021 року Київський апеляційний суд постановою ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
23 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 про об`єднання цивільної справи № 761/15358/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Аграрний фонд», третя особа - ДП «Агрофонд-Зерно», про визнання незаконним та скасування наказу у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Аграрний фонд», третя особа - ДП «Агрофонд-Зерно», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (справа № 761/15358/20).
26 травня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. постановою (провадження № 61-19614св21) залишив без змін постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року.
Верховний Суд керувався тим, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що позивача було тимчасово відсторонено від виконання повноважень в. о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд», проте доводи касаційної скарги позивача свідчать, що його було відсторонено від посади директора дочірніх підприємств вказаного акціонерного товариства. У наказах про відсторонення за підписом в. о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» не зазначено конкретної підстави такого відсторонення (норми цивільного чи трудового законодавства).З огляду на вказане суди попередніх інстанцій зробили передчасний висновок щодо корпоративної природи правовідносин сторін у цій справі, оскільки суди не встановили підставу видання оскаржуваних наказів.
23 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва рішенням позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав незаконним та скасував наказ ПАТ «Аграрний фонд» від 13 березня 2020 року № 54 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд». Стягнув з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням відповідачем норм трудового законодавства України під час відсторонення позивача від займаної посади. ОСОБА_1 не входив до складу правління ПАТ «Аграрний фонд», доказів призначення його членом правління Кабінетом Міністрів України за поданням Мінагрополітики України, тобто членом виконавчого органу ПАТ «Аграрний фонд», не надано. Будь-яких доказів проведення засідання правління ПАТ «Аграрний фонд», на якому вирішувалося питання про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд», яке надалі було реорганізоване у ДП «Агрофонд-Зерно», відповідач не надав, тому немає підстав уважати, що наказ про відсторонення ОСОБА_3 відповідач прийняв на підставі статті 99 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.
01 березня 2023 року Київський апеляційний суд постановою апеляційні скарги АТ «Аграрний фонд» та ДП «Агрофонд-Зерно» залишив без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року залишив без змін.
17 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Червинської М. Є., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. постановою (провадження № 61-5695св23) касаційні скарги АТ «Аграрний фонд» та ДП «Агрофонд-Зерно» задовольнив частково, постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову Верховного Суду мотивовано тим, що апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та вважаючи незаконним відсторонення позивача від виконання повноважень директора дочірнього підприємства, послався, зокрема, на відсутність повноважень голови правління відповідача на прийняття такого рішення. Водночас поза увагою апеляційного суду залишилося те, що статут АТ «Аграрний фонд» затверджений 03 червня 2020 року, тоді як відсторонення позивача від виконання повноважень директора відбулося 13 березня 2020 року, але матеріали справи не містять статуту ПАТ «Аграрний фонд», який був чинним на час такого відсторонення, що не дає можливості встановити повноваження голови правління відповідача на момент виникнення спірних правовідносин. Отже, висновок апеляційного суду про те, що позивача не можна відсторонити від виконання повноважень директора дочірнього підприємства, є передчасним.
01 травня 2024 року Київський апеляційний суд постановою апеляційні скарги АТ «Аграрний фонд» та ДП «Агрофонд-Зерно» залишив без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року залишив без змін.
Сервисы для юристов