ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 490/1281/22
провадження № 61-8532св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Миколаївської районної державної адміністрації Чекановський Сергій Ігорович, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Васильєв Сергій Валерійович, на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Гуденко О. А., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 травня 2023 року, ухвалену колегією у складі суддів Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Миколаївської районної державної адміністрації Чекановський С. І. (далі - державний реєстратор Чекановський С. І.), Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу.
Позов обґрунтований тим, що 26 березня 2008 року ОСОБА_2 уклала з Відкритими акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - ВАТ «Кредитпромбанк») кредитний договір № 23/032/08 ZKLN, за умовами якого отримала 7 651 150 грн. Виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечено іпотекою, предметом якої є квартира АДРЕСА_1 .
26 червня 2013 року ВАТ «Кредитпромбанк» і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за яким останнє набуло права вимоги, у тому числі за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 .
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 26 березня 2008 року ПАТ «Дельта Банк» реалізувало своє право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення державної реєстрації за собою права власності на вказану нерухомість на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, 25 квітня 2018 року державним реєстратором Чекановським С. І. внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 40805158).
За результатами проведеного 24 квітня 2019 року електронного аукціону ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Державним реєстратором Чекановським С. І. вжиті заходи для державної реєстрації права на вказану квартиру шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 31326165.
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом про визнання електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування нерухомого майна.
Також ОСОБА_2 подала до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора Чекановського С. І., за результатами розгляду якої 1 червня 2021 року видано наказ № 1956/5 «Про задоволення скаргиОСОБА_2 ».
Підставою видання зазначеного наказу став висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 4 лютого 2021 року, яким рекомендовано скасувати рішення державного реєстратора, оскільки ним вчинено реєстраційну дію за відсутності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який би передбачав передачу права власності на предмет іпотеки.
На думку позивача, зазначений наказ видано з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 № 1952-ІV(тут і далі в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин/Закон № 1952-ІV) та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (тут і далі в редакції постанови, чинній на час виникнення спірних правовідносин/Порядок).
Свої вимоги позивач обґрунтовував наявністю під час розгляду Міністерством юстиції України скарги в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва справи за позовом ОСОБА_2 з фактично тотожними вимогами, викладеними у скарзі на рішення державного реєстратора, що виключало можливість її розгляду по суті.
Крім того, як зазначив позивач, Міністерством юстиції України порушено процедуру розгляду скарги, так як не повідомлено заінтересованих осіб про її розгляд.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 1 червня 2021 року № 1956/5 «Про задоволення скарги ОСОБА_2 », яким скасовано рішення державного реєстратора Чекановського С. І. від 25 квітня 2018 року № 40805158.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю на час видання спірного наказу відкритого судового провадження у Центральному районному суді м. Миколаєва у справі № 490/3925/19 між тими самими сторонами, з тим самим предметом, і з тих самих підставта щодо нерухомого майна, відносно якого вчинено реєстраційну дію.
Сервисы для юристов