ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 161/4835/24
провадження № 61-3420св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», Головне управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ліпкевич Іван Володимирович, на постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Карпук А. К., Киці С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС у м. Луцьку), Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (далі - ДП МВС України «Інформ-Ресурси»), Головного управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області (далі - ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (далі - Західне міжрегіональне управління МЮ), про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення завданих збитків.
Позовну заяву обґрунтував тим, що 25 квітня 2008 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») було укладено кредитний договір № 687-017/ФК-08 про надання кредиту на суму 48 850,00 грн, терміном на 84 місяці, з кінцевим терміном повернення до 24 квітня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13 % річних та щомісячною комісією за управління кредитом в розмірі 0,3% від суми кредиту.
Зазначав, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань за вказаним кредитним договором рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-5567/2010 із нього як боржника та ОСОБА_2 як поручителя солідарно стягнуто на користь ТОВ «Укрпромбанк» 40 886,80 грн заборгованості за кредитним договором та по 264,44 грн судових витрат у справі з кожного. 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та Акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк») укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, відповідно до якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 687-017/ФК-08, перейшло до АТ «Дельта Банк». 04 квітня 2013 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа № 2-5567/2010, що виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з позивача на користь АТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 687-017/ФК-08. 24 травня 2013 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онуфрійчуком Ю. В. описано та вилучено у позивача транспортний засіб ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , про що останнім було складено Акт опису та арешту майна, серія ВП № НОМЕР_3, з метою оцінки транспортного засобу та передачі його на реалізацію на електронних торгах. 10 січня 2018 року Комерційно-експертною фірмою «Експертиза-тоутал» (далі - КЕФ «Експертиза-тоутал») виготовлено висновок про вартість майна, згідно з яким станом на 10 січня 2018 року ринкова вартість об`єкта оцінки - описаного та арештованого автомобіля ЗАЗTF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , без врахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) складала 55 765,00 грн. 20 лютого 2018 року електронні торги з приводу реалізації спірного транспортного засобу не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 12 березня 2018 року повторні електронні торги також не відбулись, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. В період з 2018 до 2020 року у нього були відсутні відомості про подальшу реалізацію вказаного автомобіля на відкритих торгах. Відповідно до протоколів торгів транспортний засіб зберігався на спеціальному майданчику ДП «Інформ Ресурси» за адресою: вул. Ківерцівська, 34, м. Луцьк. 21 травня 2020 року старшим державним виконавцем Першого Відділу ДВС у місті Луцьку ЗМУ МЮ (м. Львів) Мирончук О. П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № НОМЕР_3 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у нього як боржника рухомого та нерухомого майна. Проте інформації щодо реалізації автомобіля на електронних торгах через ДП «Сетам» ні на сайті підприємства, ні у ВДВС не було.
Також зазначав, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2021 року у справі № 2-5567/2010 замінено вибулого стягувача ТОВ «Укрпромбанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». У зв`язку з тим, що на депозитний рахунок ВДВС у м. Луцьку від нього надійшли кошти на погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, державним виконавцем Паршаковою С. М. 13 вересня 2023 року винесено постанову про скасування процесуального документа, а саме скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21 травня 2020 року. Також 13 вересня 2023 року державним виконавцем Паршаковою С. М. було винесено постанову про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». 14 вересня 2023 року державним виконавцем Паршаковою С. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішенням суду.
Наголошував на тому, що ні після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу 21 травня 2020 року, ні після закінчення виконавчого провадження 14 вересня 2023 року його автомобіль ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , до нього не повертався. Натомість, 07 грудня 2023 року від ВДВС у місті Луцьку він отримав відповідь № 182027, з якої неможливо встановити місцезнаходження спірного транспортного засобу ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 виконавцем не зазначено про здійснення останнім дій щодо повернення транспортного засобу йому як боржникові.
З урахуванням наведеного та того, що відповідачі без достатніх правових підстав набули і зберігають у себе спірне майно, позивач ОСОБА_1 просив суд на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язати ВДВС у м. Луцьку, ДП МВС України «Інформ-Ресурси» повернути йому таке майно, а саме: транспортний засіб марки ЗАЗ, моделі TF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а також стягнути з ВДВС у м. Луцьку на його користь завдані збитки у розмірі 55 765,00 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна, і судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року у складі судді Пахолюка А. М. позов ОСОБА_1 до ВДВС у м. Луцьку, ДП МВС України «Інформ-Ресурси» задоволено частково. Зобов`язано ВДВС у м. Луцьку, ДП МВС України «Інформ-Ресурси» повернути ОСОБА_1 безпідставно набуте майно, а саме транспортний засіб марки ЗАЗ, моделі TF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки правова підстава для арешту спірного транспортного засобу та його реалізації відпала, у зв`язку з повним фактичним виконанням ОСОБА_1 рішення суду про стягнення із нього заборгованості; згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 14 вересня 2023 року припинено чинність арешту майна такого боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, то відповідачі ВДВС у м. Луцьку та ДП МВС України «Інформ-Ресурси» набули спірне майно у вигляді транспортного засобу ЗАЗ TF699P, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , без достатньої правової підстави, а позивач правомірно заявив вимогу до суду про повернення в натурі такого безпідставно набутого майна.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний автомобіль фактично не був повернутий позивачу, оскільки його підписи на акті опису та арешту цього майна від 24 травня 2013 року відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ВДВС у м. Луцьку на його користь завданих збитків в розмірі 55 765,00 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна, суд першої інстанції, враховуючи принципи застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), дійшов висновку про те, що одночасне з`явлення позовних вимог про повернення спірного транспортного засобу позивачу в натурі та відшкодування завданих збитків в розмірі вартості цього транспортного засобу, не відповідає розумному співвідношенню мети позивача - засобам, які він використовує для її досягнення, оскільки, в цьому випадку, саме відповідач понесе надмірний тягар для задоволення інтересів позивача.
Також, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі вимоги є безпідставними, оскільки цей відповідач жодних прав та інтересів позивача не порушував, не вступав у правовідносини з ним і жодної шкоди йому не завдав. ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області не уособлює Державний бюджет України чи Державну казначейську службу України, а є окремою юридичною особою, яка не може нести відповідальність за неправомірні дії чи бездіяльність інших установ, підприємств або державних органів. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області, не заявляв жодної вимоги до цього відповідача.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , у грудні 2024 року ВДВС у м. Луцьку подало до Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу та просило таке судове рішення скасувати.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року апеляційну скаргу ВДВС у м. Луцьку задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року в частині щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДВС у м. Луцьку, ДП МВС України «Інформ-Ресурси» про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Сервисы для юристов