Постанова ВССУ від 10.03.2026 року у справі №466/3424/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року

м. Київ

справа № 466/3424/24

провадження № 61-16430св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач- ОСОБА_2 ,

третя особа - Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Манукян Марта Андріївна, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року у складі судді Білінської Г. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2025 рокуу складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилалась на те, що з 14 лютого 2018 рокувона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року.

Від шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка вказує, що після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами, діти залишились проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , де й зареєстровано їх місце проживання.

З часу припинення шлюбних відносин ОСОБА_6 не бере участі у вихованні дітей, не приїздить до них, не спілкується у телефонному режимі та не бере активної участі у плануванні їх дозвілля, розвитку та навчання. За останні три роки він бачився з дітьми декілька разів.

Добровільно кошти на утримання дітей відповідач не надає.

У лютому 2022 року ОСОБА_6 звертався до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області із заявою про встановлення йому днів побачень із дітьми.

За результатом розгляду цього звернення було затверджено висновок щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Проте, відповідач не виконував таке рішення, не приїжджав до дітей та повністю усунувся від виконання батьківських обов`язків, хоча жодних перешкод у цьому позивачка йому не чинила.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Попереджено ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання та утримання дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживаютьза адресою: АДРЕСА_1 .

Суд дійшов висновку, що під час розгляду даної справи не знайшли підтвердження беззаперечними доказами винна поведінка та свідоме нехтування батьківськими обов`язками відповідачем, які б свідчили про його ухилення від виховання дітей і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України.

Разом із цим, суд першої інстанції вважав за необхідне попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити своє ставлення до виховання й утримання дітей, оскільки питання про позбавлення його батьківських прав може бути розглянуто повторно за наявності відповідних підстав та обставин.