ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 953/16644/21
провадження № 61-5766св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне науково-виробниче підприємство «Об`єднання Комунар»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року в складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П. та ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 березня 2025 року в складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» (далі - ДНВП «Об`єднання Комунар») про зобов`язання сплатити різницю в заробітній платі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працювала у ДНВП «Об`єднання Комунар» з 1973 року до 2003 року.
У період 1986-2003 роки їй неправильно нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, яка згідно з наказами від 13 січня 1988 року № 51-к становила 155 руб, від 14 серпня 1991 року №868-к становила 255 руб.
З огляду на викладене позивач просила зобов`язати ДНВП «Об`єднання Комунар» виплатити на її користь різницю між фактично виплаченою та належною їй заробітною платою за період 1986 -2003 роки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що реалізація права на судовий захист пов`язана зі строками, в межах яких особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.
За час роботи ОСОБА_1 у ДНВП «Об`єднання Комунар» з 1973 року до 01 серпня 2021 року та отримання кожного місяця заробітної плати, редакція статей 233, 234 КЗпП України була викладена у наступному вигляді: «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки».
Законом України від 11 липня 2001 року № 2620-III, який набув чинності 01 серпня 2001 року, стаття 233 КЗпП була доповнена новою частиною такого змісту: «У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».
Також Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19 липня 2022 року, змінена редакція статей 233, 234 КЗпП України.
Стаття 233 КЗпП є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю, її дія поширюється на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити причини пропущення цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Наслідком пропуску таких строків є відмова у задоволенні позову, тобто відмова у наданні судового захисту.
Дослідивши надані до суду докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд першої інстанції зробив висновок, що за виявленими порушеннями відповідача щодо ненарахування в повному обсязі заробітної плати (140 руб. замість 155 руб.) позивачу ОСОБА_1 згідно з наказом від 13 січня 1988 року № 51-к в 1989 році спливла позовна давність, передбачена статтею 233 КЗпП України, враховуючи періодичність нарахувань заробітної плати, редакцію статті 233 КЗпП України станом на цей період, заяву відповідача про застосування позовної давності та відсутність підстав у суду для його поновлення із 1989 - 2003 років.
Стосовно неправомірності нарахувань заробітної плати в 1999-2000 роках, то ця заборгованість (151,18 грн) була визнана відповідачем в 2004 році під час розгляду справи № 2-1810/13/04 і виплачена ОСОБА_1 у 2004 році. Тому підстав для задоволення відповідних вимог також немає.
Інших порушень неправильності нарахувань заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до наказів від 13 січня 1988 року № 51-к та від 14 серпня 1991 року № 868-к за період з 01 серпня 2001 року до 2003 року (звільнення позивача), у межах позовних вимог, суд не встановив.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2024 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ДНВП «Об`єднання Комунар» виплатити ОСОБА_1 суму різниці із заробітної плати за період з лютого 1989 року до березня 1989 року згідно з окладом, встановленим наказом від 13 січня 1988 року № 51-к. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що частиною другою статті 233 КЗпП України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Сервисы для юристов