ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 755/21594/24
Провадження № 61-14535св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Ратушна Ірина Валеріївна, на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року в складі колегії суддів Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені та в інтересах якого діє Ратушна Ірина Валеріївна, до рф в особі Міністерства юстиції рф про відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_1 , звернулися до суду із позовом до держави рф в особі Міністерства юстиції рф, у якому зазначили, що, незаконно анексувавши Автономну Республіку Крим у лютому 2014 року, рф продовжила військову агресію проти України. У серпні 2014 року почалися масові вторгнення на територію Донецької та Луганської областей збройних сил рф. Визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, у яких запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Тобто з лютого 2014 року триває збройна агресія рф щодо України, загинули тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан. Із лютого 2022 року рф знищує, пошкоджує населені пункти України, майно, завдає шкоди здоров`ю та вбиває громадян. Внаслідок вказаного значна кількість населених пунктів України окуповані рф, а громадяни України позбавлені свободи, прав, та перебувають на межі гуманітарної катастрофи внаслідок відсутності їжі, медикаментів, тощо. У тяжких умовах знаходяться мільйони вимушених переселенців.
ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали разом із сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас з 25 лютого 2022 року вся територія Щастинської міської територіальної громади відноситься до територій, які тимчасово окуповані рф. У зв`язку з цим позивачі були вимушені покинути свій дім та виїхати спочатку до міста Києва. Однак, оскільки у лютому 2022 року, коли в столиці також почалися військові дії, позивачі виїхали за межі території України, спочатку до Республіки Польщі, а далі - до Федеративної Республіки Німеччини. Налагодити свій побут без знання іноземної мови не вдалося, тому вимушені були повернутися на територію України.
У зв`язку зі збройною агресією кожного дня позивачі зазнають душевних страждань, приниження та стресу, бояться за свою безпеку та безпеку рідних. Зазначеними обставинами були порушені нормальні життєві зв`язки позивачів та погіршилися відносини з оточуючими, кожного дня вживаються додаткові зусилля для організації свого життя та захисту порушеного права. Моральні страждання позивачів внаслідок стресу викликані через постійні повітряні тривоги та необхідність перебування тривалий час в укритті, бомбардування об`єктів критичної інфраструктури.
Просили встановити факт вимушеного переселення та стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди на користь кожного з позивачів по 1 533 511,00 грн, що еквівалентно 35 000,00 євро відповідно до офіційного курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на день подачі позовної заяви.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16 квітня 2025 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов задоволено частково. Стягнуто з рф в особі Міністерства юстиції рф на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн. Стягнуто з рф в особі Міністерства юстиції рф на користь ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
15 жовтня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє Ратушна І. В., залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року залишено без змін.
Вирішуючи питання щодо розміру такої компенсації за спричинену позивачу моральної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій, керуючись міркуваннями розумності, виваженості та справедливості, врахували характер душевних страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, а також взяли до уваги той факт, що внаслідок агресії рф позивачі позбавлені можливості проживати за адресою зареєстрованого місця проживання, що знаходиться на тимчасово окупованій території, та тимчасово евакуюватися до безпечного місця. Внаслідок таких дій відповідача позивачі втратили вільне спілкування з друзями та родичами, налагоджений побут, що призвело до моральних страждань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 листопада 2025 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій не врахував правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 01 жовтня 2019 року в справі № 50/311-б, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 01 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17, від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15, від 09 лютого 2021 року в справі № 381/622/17, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 10 червня 2021 року в справі № 11-104сап21, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справах № № 200/606/18, 334/3161/17, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19, від 31 серпня 2019 року в справі № 903/1030/19, від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17, від 26 жовтня 2021 року в справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року в справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20, від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, від 12 травня 2022 року в справі № 635/6172/17, від 13 липня 2022 року в справі № 199/8324/19, від 13 липня 2022 року в справі № 363/1834/17, від 03 серпня 2022 року в справі № 910/9627/20, від 21 вересня 2022 року в справі № 908/976/19, від 28 вересня 2022 року в справі № 483/448/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 477/2330/18, від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17, від 01 березня 2023 року в справі № 925/556/21, від 12 липня 2023 року в справі № 757/31372/18, в постановах Верховного Суду від 14 червня 2019 року в справі № 910/6642/18, від 14 квітня 2022 року в справі № 308/9708/19, від 27 червня 2023 року в справі № 916/2851/17.
Зокрема суд апеляційної інстанції під час визначення розміру відшкодування моральної шкоди не врахував висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 10 лютого 2025 року в справі № 524/1252/23, від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22, від 20 вересня 2018 року в справі № 686/23731/15-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 383/596/15, від 04 червня 2018 року в справі № 489/2492/17, від 09 жовтня 2019 року в справі № 522/17164/16-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 468/901/17, від 04 березня 2020 року в справі № 686/23731/15-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17.
Вважає, що розмір моральної шкоди, який зазначений позивачами з урахуванням характеру і обсягу завданих моральних страждань, істотного порушення конституційних прав є для суду беззаперечною обставиною в силу того факту, що військова агресія відповідача є загальновідомою обставиною. Проте, дослідивши наявні докази у справі, суди необґрунтовано зменшили розмір моральної шкоди до 200 000,00 грн.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Сервисы для юристов