ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року
м. Київ
справа № 761/2887/21
провадження № 61-501св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивака - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галкіна Яна Геннадіївна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Приходька К. П., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 29 серпня 2019 року між нею та ОСОБА_2 , а також повернути сторони у первісний стан, який існував до укладення цього договору.
Позовну заяву обґрунтувала тим, що їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . Протягом тривалого часу вона хворіла та хворіє на психічне та онкологічне захворювання. На обліку у психіатра знаходиться з 1987 року. З 1998 року регулярно перебувала на лікуванні в обласній психіатричній лікарні м. Донецька. У зв`язку із необхідністю лікування вона вирішила продати вказану квартиру, купити меншу, щоб грошей хватило на лікування. 29 серпня 2019 року вона уклала з ОСОБА_2 оспорюваний договір купівлі-продажу квартири.
Переконувала, що у момент вчинення оспорюваного правочину вона не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними через психічний стан, в якому вона знаходилась. При цьому, зазначала, що відповідач знав про її психічний стан в момент вчинення правочину і скористався її станом, значно занизивши вартість квартири.
Надалі позивачка ОСОБА_1 змінила підстави свого позову, про що подала до суду відповідну заяву, яка була прийнята судом в судовому засіданні протокольною ухвалою 20 жовтня 2023 року.
Відповідно до вказаної заяви, підставами для визнання договору купівлі-продажу від 29 серпня 2019 року недійсним є те, що позивачка помилялась щодо обставин, які мають істотне значення - дійсної вартості квартири, а відповідач та ріелтори ввели її в оману щодо обставин, які мають істотне значення - дійсної вартості квартири, тому підтвердження заниження ціни в п`ять разів, як наслідок є підстави для визнання правочину недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачкою не доведено обставин, які б вказували на те, що оспорюваний правочин на момент його укладання був вчинений під впливом помилки та/або обману.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, свідчать про наявність волі позивачки на укладення спірного правочину, її обізнаність щодо вартості майна, підстав його реалізації на час укладення спірного правочину та відсутність умислу в діях відповідача ввести в позивачку оману.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявниці з висновками суду з їх оцінкою та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У січні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галкіна Я. Г., через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням уточнень, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17, від 05 березня 2018 року у справі № 644/10675/15-ц, від 30 травня 2024 року у справі № 369/12714/19, від 22 вересня 2025 року у справі № 547/995/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявниця посилається на порушення судами норм процесуального права, що виразились у недосліджені судами доказів у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не врахували, що під час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу позивачка страждала на психічне захворювання, перебувала у вразливому стані, а відповідач знав про це та скористався її станом;
Сервисы для юристов