ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 296/482/22
провадження № 61-13281св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
відповідачі: Житомирська міська рада, ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука Ігоря Миколайовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2025 року у складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 , яка діяла в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до суду з позовом до Житомирської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що 17 січня 2009 року між нею та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2018 року у справі № 296/6868/18 розірвано. За час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Вказувала, що після розірвання шлюбу батько дітей не втратив із ними зв`язку, піклувався про них, діти проживали разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , хоча кілька разів на тиждень діти проживали разом з нею у квартирі, яку вона винаймала поруч у сусідньому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Після смерті батька діти залишилися проживати у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання дітей зареєстроване за її місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 , в якій вони не проживають та не проживали. Власного житла вони не мають. Оскільки винаймач житла - ОСОБА_6 помер, виникла необхідність у визнанні права дітей та їх матері на користування житловим приміщенням, так як вказана квартира перебуває у комунальній власності та не приватизована.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею та за неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,право на користування жилим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачкою не доведено факт проживання її та дітей з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за адресою: АДРЕСА_1 , а здійснена нею сплата за житлово-комунальні послуги у 2024 році цієї обставини не доводить. Крім того, позивачкою не надано доказів, на якій правовій підставі померлий ОСОБА_6 був вселений та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та чи проживав він за вказаною адресою взагалі, зокрема, станом на день його смерті.
Суд першої інстанції послався на відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Омельчука І. М. залишено без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2025 року - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що позивачка та її неповнолітні діти не були і не є зареєстрованими у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_6 місце проживання позивачки разом з дітьми було зареєстроване за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . У спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , проте матеріали справи не містять відомостей про те, хто є наймачем цієї квартири. Доказів, на якій правовій підставі померлий ОСОБА_6 був вселений та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та чи проживав він за вказаною адресою взагалі, зокрема, станом на день його смерті позивачкою не надано, а сформована у 2024 році квитанція про сплату за житлово-комунальні послуги, тобто після смерті ОСОБА_6 , який помер у 2021 році, не доводить факт проживання позивачки разом з дітьми у спірній квартирі за життя ОСОБА_6 . Таким чином, позивачкою не доведено нерозривного зв`язку зі спірною квартирою, як єдиним житлом, яким би вона разом з дітьми постійно користувалася тривалий час.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Омельчук І. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Корольовського районного суду м. Житомира. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У грудні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Сервисы для юристов