ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року
м. Київ
справа № 127/7231/26
провадження № 61-7200св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юрченко Тарас Петрович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2026 року у складі судді Борисюк І. Е. та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Матківської М. В., Міхасішина І. В., і виходив з такого.
Зміст заяви та її обґрунтування
1. У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив видати обмежувальний припис терміном на шість місяців, яким визначити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього обов`язки.
2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є власником частини житлового будинку, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , а інша частина будинку належить його онуці. Разом з дружиною він фактично проживає у тій частині житлового будинку, яка належить його онучці. У належній йому на праві приватної власності частині будинку проживає його син ОСОБА_2 з дружиною.
3. Посилався на те, що поведінка ОСОБА_2 , який зловживає спиртним, по відношенню до нього є нестерпною та неприпустимою: він систематично вчиняє психологічне насильство, що виражається у сварках, криках, образах, принижуванні, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, а також у вигнанні з будинку, чим порушує спокій та порядок проживання.
4. Зазначав, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області
від 26 вересня 2024 року у справі № 127/31590/24 було видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , якому заборонялося перебувати у місці його проживання, а саме: у АДРЕСА_2 .
5. Разом з тим, ОСОБА_2 не припинив вчиняти свою протиправну поведінку щодо нього, що свідчить про систематичний характер вчиненого ним домашнього насильства. Більш того, він побоюється, що його син врешті може реалізувати свої погрози щодо фізичного насильства та розправи.
6. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня
2026 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, а також визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.
7. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд видати обмежувальний припис терміном на шість місяців, яким визначити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього наступні обов`язки: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стислий виклад позиції відповідача
8. ОСОБА_2 заперечував проти заявлених вимог, посилаючись на їх безпідставність. Зазначав, що з 09 грудня 2025 року перебуває на військовій службі. Про винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП йому невідомо, має намір її оскаржити.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня
2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник не надав та судом не встановлено беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 систематичного домашнього насильства відносно
Сервисы для юристов