ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2026 року
м. Київ
справа № 509/3754/19
провадження № 61-17283св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління,
відповідачі: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року в складі судді Кочка В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року заступник військового прокурора Військової прокуратури Південного регіону України (наразі - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону), діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) (наразі - Одеське квартирно-експлуатаційне управління (далі - Одеське КЕУ)), звернувся до суду з позовом до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (наразі - Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 733071, площею 0, 0200 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3949, виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 30 травня 2011 року № 284-VI, а також витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України зі складанням акту приймання-передавання земельну ділянку, загальною площею 0, 0200 га, вартістю 41 984, 00 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:004:3949.
На обґрунтування позову зазначав, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 1986 року серії Б № 032344 виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району (далі - КЕЧ Одеського району) було надано в постійне та безоплатне користування земельну ділянку загальною площею 586, 5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка військового містечка АДРЕСА_2 ( НОМЕР_1 ) площею 296, 8 га, що знаходиться на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського Одеської області.
Частина земельної ділянки військового містечка площею 7, 7330 га за адресою: АДРЕСА_3 , на якій розміщено будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », перебуває на обліку в КЕВ м. Одеси.
Позивач зазначав, що земельна ділянка площею 7, 7330 га незаконно вибула з числа земель оборони та була зарахована до земель запасу на підставі відповідного рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
Факт незаконності вибуття із державної власності указаної земельної ділянки встановлений рішенням Господарського суду Одеської області від 15 лютого 2017 року в справі № 916/1900/16, на виконання якого земельна ділянка площею 6, 2930 га була повернута Міністерству оборони України, втім решта ділянки загальною площею 1, 44 га не повернута, оскільки перебуває у власності 72 фізичних осіб. Зокрема, у приватну власність ОСОБА_1 була передана частина земельної ділянки військового містечка площею 0, 0200 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3949, яка в подальшому була відчужена на користь ОСОБА_3 на підставі договору дарування.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що первісний набувач земельної ділянки - ОСОБА_1 діяла у добросовісному порядку, оскільки станом на момент передання їй у власність земельної ділянки сільська рада діяла в межах своїх повноважень, так як документи, які надавали змогу сільській раді приймати рішення щодо передачі відокремлених земельних ділянок у власність громадян, були чинними та скасовані лише у 2017 році.
Крім того, суд вказав, що ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку за договором дарування без будь-яких документальних та законодавчих перешкод, збудувала на ній житловий будинок та оформила право власності на нього у встановленому законом порядку. Відтак, ОСОБА_2 як добросовісний набувач земельної ділянки та власник житлового будинку, розташованого на ній, не має відповідати своїм майном внаслідок незаконних дій органу державної влади або місцевого самоврядування.
Апеляційний суд з такими висновками погодився, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2024 року керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіонузасобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 488/5476/14-ц, від 15 травня 2018 року в справі № 372/2180/15-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 18 лютого 2020 року в справі № 917/154/15, від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17, від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17, від 31 травня 2023 року в справі № 947/5/20.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, неправильним застосуванням судами норм матеріального права. Заявник вважає безпідставними висновки судів щодо того, що втручання держави у право власності та право мирного володіння майном ОСОБА_2 не носить легітимної мети такого втручання та не створює рівнозначний баланс між інтересами держави та приватними інтересами.
Зазначає, що судами безпідставно не було враховано наведені позивачем обґрунтування суспільної необхідності у витребуванні спірної земельної ділянки.
Крім того, на думку заявника, відмова у задоволенні позовних вимог через будівництво на земельній ділянці дачного будинку є передчасною.
Сервисы для юристов