ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2026 року
м. Київ
справа № 370/1868/23
провадження № 61-3005св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за касаційною скаргою адвоката Козачука Володимира Борисовича на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 26 450,00 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Макарівський районний суд Київської області рішенням від 29 лютого 2024 року позов задовольнив частково. Стягнув із ТОВ «Новобудова» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю підстав для задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди.
Частково задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач належним чином не виконав свої обов`язки за договором та відбулося пошкодження транспортного засобу позивача, що спричинило позивачу сильні душевні страждання.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 23 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ «Новобудова» задовольнив. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року в частині стягнення моральної шкоди скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 23 лютого 2026 року заяву ТОВ «Новобудова» про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» судовий збір у розмірі 1 610,40 грн.
Додаткова постанова мотивована тим, що ТОВ «Новобудова» сплатило судовий збір у розмірі 1610,40 грнза подачу апеляційної скарги , яку суд задовольнив.
Київський апеляційний суд ухвалою від 09 березня 2026 рокузаяву ТОВ «Новобудова» задовольнив. Виправив описку в додатковій постанові Київського апеляційного суду від 20 лютого 2026 року, виклав другий абзац резолютивної частини у такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1610, 40 грн».
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року; судові витрати, понесені ТОВ «Новобудова» компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц та постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23, від 18 лютого 2026 року у справі № 357/16170/24; справа має виняткове значення для нього, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено щодо його померлої матері, яка являється особою з інвалідністю ІІ групи, та стягнення з неї судового збору є безпідставним.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Сервисы для юристов