ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 363/1304/23
провадження № 61-4111св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гороховська Альона Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові активи, розміщені на будь-яких банківських рахунках ОСОБА_2 у будь-яких банківських установах України, у сумі 1/2 частини від наявних залишків станом на 21 лютого 2022 року, до набрання законної сили рішення у справі № 363/1304/23, а саме: грошові активи у валюті Українська гривня у розмірі 3 078 214,44 грн; грошові активи у валюті долар США у розмірі 375 024, 41, якщо грошові активи у валюті - долар США будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до української гривні відповідно до курсу Національного банку України (далі - НБУ); грошові активи у валюті євро у розмірі 323,09, якщо грошові активи у валюті - євро будуть відсутні у ОСОБА_2 , накласти арешт в еквіваленті до Української гривні відповідно до курсу НБУ.
Заяву обґрунтувала тим, що грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя та зароблені сторонами спільно.
Невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Обраний захід забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідачів чи третіх осіб та є співмірним із предметом позовних вимог.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року у складі судді Рудюка О. Д. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, з урахуванням ували цього ж суду від 18 березня 2026 року про внесення доповнень змісту цієї постанови, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтересах якої діяв представник, задоволено. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові активи, які належать ОСОБА_2 , розміщені на будь-яких банківських рахунках станом на 21 лютого 2022 року, а саме: грошові активи у валюті - Українська гривня у розмірі 3 078 214,44 грн; грошові активи у валюті - долар США у розмірі 375 024,41; грошові активи у валюті - євро у розмірі 323, 09. У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи у цій справі нове судове рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що оскільки між сторонами існує спір щодо поділу спільного майна подружжя, обраний заявником захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частину грошових активів відповідача є співмірним із заявленими позовними вимогами, відповідає предмету спору, спрямований на забезпечення ефективного захисту прав позивачки та виконання можливого рішення суду, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити виконання цього рішення. При цьому вимога про надання доказів вчинення відповідачем конкретних дій щодо відчуження грошових коштів свідчить про застосування завищеного стандарту доказування, з огляду на очевидну можливість власника у будь-який момент розпорядитися належними йому коштами, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у цій справі про відсутність підстав для забезпечення позову у спосіб обраний позивачкою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У березні 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гороховська А. О., через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Як на підставу касаційного оскарження у цій справі заявник посилається на положення частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не врахував, що у цій справі вже було арештовано нерухоме майно вартістю 20 122 970,73 грн, яке на 98,56 % забезпечує вимоги позивача від наявного майна, а накладення арешту на суму понад вимоги створює необґрунтований тиск та незаконно позбавляє відповідача (військовослужбовця) доступу до обігових коштів і заробітної плати;
- застосував статті 149,150 ЦПК України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22, та Верховного Суду, викладених у постановах від 12 лютого 2024 року у справі № 199/1359/23, від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17, щодо обов`язковості встановлення співмірності заходів забезпечення, розумності, адекватності вимог та збалансованості інтересів сторін;
- допустив правову помилку щодо природи об`єкта арешту та наклав арешт «зворотною дією у часі» на грошові активи станом на 21 лютого 2022 року, не встановивши їх актуальну наявність та реальний стан на рахунках відповідача на дату подання заяви (09 жовтня 2025 року), тоді як арешт може бути накладений виключно на реально існуюче майно;
Сервисы для юристов