ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 756/6766/24
провадження № 61-3835св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Новак Наталія Юріївна, на рішення Оболонського районного суду міста Києва
від 25 серпня 2025 року в складі судді Майбоженко А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року в складі колегії суддів Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю «Новатор» (далі - ТОВ «Новатор») про зміну підстав та формулювання звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що позивачка з 10 березня 2019 року працювала у ТОВ «Новатор» (попередня назва - Державне підприємство «Новатор») на різних посадах. Відповідач наказом від 16 квітня 2024 року № 317 звільнив її з посади заступника директора з матеріально-технічного забезпечення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за прогул з 18 квітня 2024 року.
Своє звільнення позивач вважає незаконним, посилаючись на те, що під час роботи в ТОВ «Новатор» користувалася повагою і авторитетом у колективі, неодноразово відзначена грамотами і подяками.
Після зміни у жовтні 2023 директора товариства новим керівництвом почали вживатися заходи, спрямовані на примушування позивачки звільнитися із займаної посади, а саме: припинено участь позивачки у щоденних нарадах керівника, змінено обсяг її посадових обов`язків без внесення змін до її посадової інструкції, позбавлено відповідних доплат. Крім того, керівництво відповідача дозволяло собі зневажливе ставлення до позивачки, обговорення її на нарадах, які проводились за її відсутності.
12 січня 2024 року в кабінеті в. о. директора ТОВ «Новатор» Яновицького О. К. у присутності керівника відділу кадрів ОСОБА_2 її прямо було повідомлено про бажання звільнити та запропоновано написати заяву про звільнення за власним бажанням. Ці події негативно вплинули на здоров`я позивачки і в березні 2024 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні.
Позивачка вважала, що дії керівництва відповідача є мобінгом і тому 25 березня 2024 року вона подала заяву про звільнення за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України з 29 березня 2024 року. До 29 березня 2024 року позивачка перебувала на робочому місці, завершуючи свої справи. Цього дня наказ про звільнення, трудову книжку і повний розрахунок вона не отримала.
27 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку нею отримано наказ відповідача № 317 від 16 квітня 2024 року про її звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України з 18 квітня 2024 року. Такими діями відповідач порушив її права, спричинив моральну шкоду, розмір якої позивачка оцінює в 200 000,00 грн.
Враховуючи викладене, позивачка просила суд:
- визнати формулювання причин звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (прогул) неправомірним;
- змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 на звільнення за власним бажанням (частина третя статті 38 КЗпП України);
- стягнути з ТОВ «Новатор» на користь ОСОБА_1 середній заробіток
за час вимушеного прогулу в розмірі 31 866,80 грн та вихідну допомогу в розмірі
40 971,60 грн;
Сервисы для юристов