Постанова ВССУ від 06.08.2026 року у справі №361/3676/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 361/3676/25

провадження № 61-7363св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Друга Броварська нотаріальна контора Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2025 року у складі судді Писанець Н. В. та постанову Київського апеляційного суду

від 31 березня 2026 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В.,

Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Друга Броварська нотаріальна контора Київської області, про визнання заповіту недійсним.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 , за фактом смерті якого державним нотаріусом Другої Броварської державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л. Л. заведено спадкову справу № 73480014 від 31 грудня

2024 року.

3. Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся він та рідна сестра померлого ОСОБА_2 .

4. За життя померлий ОСОБА_3 склав заповіт від 16 січня 1992 року, посвідчений державним нотаріусом Броварської державної нотаріальної контори Київської області Базир В. Г. та зареєстрований в реєстрі № 1-282. За змістом заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 , який мешкав в с. Княжичі Броварського району Київської області, на випадок своєї смерті, все своє належне йому майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, а також все те, що належатиме йому на момент смерті та на що матиме право, заповів ОСОБА_2 .

5. Посилався на те, що у заповіті відсутні будь-які відомості щодо дати та місця народження, паспортних даних особи спадкодавця, місця його проживання на момент складання заповіту, характер родинного зв`язку спадкодавця зі спадкоємцем, інших ідентифікуючих інформаційних даних, за якими б вбачалась можливість встановлення особи спадкодавця. Також відсутні такі саме відомості щодо особи спадкоємця. Зазначене, на його думку, унеможливлює встановлення як особи спадкодавця, так і особи спадкоємця за заповітом від 16 січня 1992 року, що є підставою для визнання такого заповіту недійсним.

6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним заповіт від 16 січня 1992 року, посвідчений державним нотаріусом Броварської державної нотаріальної контори Київської області Базир В. Г. та зареєстрований в реєстрі за № І-282.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області

від 04 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний заповіт було складено у письмовій формі, підписано власноручно заповідачем, в присутності державного нотаріуса, яким було перевірено дієздатність заповідача та роз`яснено йому права і наслідки укладання заповіту, що в свою чергу свідчить про повне дотримання вимог закону. Заповіт містить останню волю заповідача та з моменту його складання не змінювався. Це свідчить про дійсність намірів померлого ОСОБА_3 залишити усе наявне у нього майно на момент смерті рідній сестрі. Текст оспорюваного заповіту не конкретизує майно заповідача та наявність чи відсутність відомостей про родинні зв`язки зі спадкоємицею, її дати народження та місця проживання, однак, це не може впливати на дійсність волі померлого чи на законність заповіту в цілому.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Київського апеляційного суду від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2025 року залишено без змін.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання оспорюваного заповіту недійсним. Позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами порушення вимог щодо форми та посвідчення спірного заповіту, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.