ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 761/38998/23
провадження № 61-11057св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Донецька обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Донецької обласної прокуратури та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гулько Жанна Вікторівна, на постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 01 лютого 2014 року він перебував на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів відділу карного розшуку Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
01 березня 2016 року стосовно позивача було відкрито кримінальне провадження № 42016050000000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258-3 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
07 квітня 2016 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10 березня 2016 року у житловому будинку, що належить позивачу, було проведено обшук, під час якого вилучено мобільні телефони.
17 травня 2016 року Апеляційний суд Луганської області обрав щодо позивача запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Надалі строк дії зазначеного запобіжного заходу неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим позивач перебував під вартою до 18 квітня 2017 року.
Краматорський міський суд Донецької області вироком від 18 квітня 2017 року виправдав позивача у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258-3 КК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасував, а позивача звільнив з-під варти в залі суду.
Сторона обвинувачення оскаржила зазначений вирок, у зв`язку з чим Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 19 вересня 2017 року призначив справу до нового розгляду в суді першої інстанції.
Краматорський міський суд Донецької області вироком від 03 березня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 02 грудня 2020 року та постановою Верховного Суду від 02 вересня 2021 року, повторно визнав позивача невинуватим та виправдав за недоведеністю вини.
Таким чином, позивач перебував під слідством та судом протягом 5 років 6 місяців - з 01 березня 2016 року до 02 вересня 2021 року, з яких 11 місяців - під вартою.
Незаконними діями відповідача позивачу було завдано моральної шкоди. Згідно з висновком експерта № 107-108 за результатами проведеного судово-психологічного дослідження, з урахуванням обставин справи та індивідуально-психологічних особливостей позивача, йому завдано моральної шкоди, розмір грошової компенсації якої оцінено у 3 564 мінімальні заробітні плати, установлені на момент розгляду справи судом.
Мінімальний розмір заробітної плати у 2022 році в Україні встановлено на рівні 6 700,00 грн, у зв`язку з чим розмір моральної шкоди становить 23 878 800,00 грн.
Крім того, внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та перебування під слідством позивач поніс витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується договором від 02 червня 2016 року № 02/1 та актом виконаних робіт від 02 вересня 2021 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на свою користь: 3 564 мінімальні заробітні плати, що становить 23 878 800,00 грн, у рахунок відшкодування моральної шкоди; 500 000,00 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат, понесених на надання правничої допомоги у кримінальному провадженні; 20 593,20 грн витрат на проведення судової психологічної експертизи; 70 000,00 грн витрат на правничу допомогу у цій справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сервисы для юристов