ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2026 року
м. Київ
справа № 607/7459/20
провадження № 61-13235св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», яка подана представником Панченком Дмитром Вікторовичем, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2024 року в складі судді Братасюка В. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»; з 01 грудня 2022 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 26 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБСР «Укрсоцбанк») і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 770/42-84-07.
Внаслідок реорганізації з 15 жовтня 2019 року правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк».
Відповідно до умов кредитного договору від 26 листопада 2007 року
№ 770/42-84-07 позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 121 880,00 дол. США, з кінцевим строком погашення - 05 листопада 2032 року, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, але відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання, чим порушив істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 15 квітня 2020 року у відповідача наявна заборгованість, а саме: сума заборгованості за кредитом - 98 874,13 дол. США; сума заборгованості за відсотками - 75 755,24 дол. США; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 7 984,08 дол. США; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 6 117,24 дол. США.
АТ «Сенс Банк» з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 174 629,37 дол. США, а саме: прострочену заборгованість 98 874,13 дол. США; прострочену заборгованість по нарахованих процентах 75 755,24 дол. США.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2022 року в задоволенні позову АТ «Сенс Банк» відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що:
з огляду на зміст пунктів 3.3.8, 3.3.9 договору кредиту сторони домовилися про обов`язкову зміну строку виконання зобов`язань за цим кредитним договором у разі невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_1 умов договору щодо повернення кредиту та інших обов`язкових платежів більше ніж 60 календарних днів. Згідно з висновком експерта від 26 липня 2021 року № 32 судовим експертом встановлено, що у зв`язку із неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором від 26 листопада 2007 року № 770/42-84-07, прострочення зі сплати тіла кредиту більше 60 днів виникло 05 січня 2009 року в сумі 711,10 дол. США. Тобто, саме 05 січня 2009 року відбулася зміна строку виконання кредитного зобов`язання позичальником у повному обсязі, а у банку припинилося право нараховувати проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, після чого позивач не вправі здійснювати нарахування таких процентів. Зміна строку кредитування у такому випадку не залежить від волевиявлення однієї зі сторін, тобто є безумовною, а не надає банку право звернутися до боржника з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України. Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, які були нараховані банком після закінчення зміненого строку кредитування, слід відмовити за їх необґрунтованістю, адже право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися та банк мав право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів;
суд не прийняв до уваги посилання позивача на укладення між сторонами додаткових угод (які укладені після 05 січня 2009 року), адже вони укладені поза межами строку дії кредитного договору. Аналогічний висновок викладений у пункті 6.13 постанови Верховного Суду від 05 грудня 2019 року в справі № 921/1015/15-г/7;
відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності. З огляду на те, що на підставі пункту 4.5 договору кредиту від 26 листопада 2007 року № 770/42-84-07 строк дії кредитного договору було змінено на 05 січня 2009 року, то право на позов щодо стягнення суми заборгованості за кредитом (в тому числі і дострокового стягнення) у позивача виникло саме з 05 січня 2009 року і відповідно саме з цієї дати починає перебіг позовна давність. Позивач звернувся з позовом лише у 2020 році, тобто з пропуском позовної давності, яка визначена статтею 257 ЦК України. При цьому суд не встановив наявності у позивача поважних причин пропуску строку на звернення до суду. Отже, згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2022 року - без змін. Судові витрати покладено на сторони в межах ними понесених.
Сервисы для юристов