ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 240/4886/24
провадження № 61-11783св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-Сервіс» -адвоката Грубника Дмитра Леонідовича на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра (раніше - Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська) в складі судді Приваліхіної А. І.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року в складі колегії суддів Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Красвітної Т.П.
в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-Сервіс» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХДМ-Сервіс» (далі - ТОВ «ХДМ-Сервіс») звернулося до суду з позовом, у якому просило витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 3 у літ. В-1 загальною площею 900,3 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що спірне приміщення позивач придбав за договором купівлі-продажу 16 листопада 2001 року, а у 2002 році воно було зареєстровано в органах бюро технічної інвентаризації, тому в Реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про державну реєстрацію спірного приміщення не відображалася. Однак у 2020 році на ТОВ «ХДМ-Сервіс» було здійснено рейдерську атаку, внаслідок чого учасники товариства втратили над ним контроль. Після низки судових рішень у 2023 році ТОВ «ХДМ-Сервіс» було повернуто всі правовстановлюючі документи та контроль. Позивач обґрунтовуваввибуття у цей період й спірного нежитлового приміщення з його власності до ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу 2002 року, який товариство не укладало, що підтверджено і нотаріусом, який зазначив, що відповідний запис про вчинення такої нотаріальної дії відсутній. ОСОБА_2 подарував у 2020 році своїй доньці ОСОБА_1 спірне нежитлове приміщення за договором дарування, який позивач вважав незаконним, а тому вважав, що належить витребувати від ОСОБА_1 спірне нежитлове приміщення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16 січня 2025 року рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра (раніше - Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська) позов ТОВ «ХДМ-Сервіс» залишено без задоволення.
13 серпня 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «ХДМ-Сервіс» залишено без задоволення. Рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра (раніше - Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська) від 16 січня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що право власності на спірне майно ОСОБА_2 набуте за договором купівлі-продажу приміщення від 19 липня 2002 року, який позивачем не розірвано, недійсним чи неукладеним у судовому порядку не визнано, факт підробки підпису його представника у цьому договорі відповідною експертизою не встановлена, в судовому засіданні така експертиза ним не заявлена та показами свідка Грудєва В. Ф. не підтверджена. Спірним майном ОСОБА_2 користувався відкрито більше 18 років та в подальшому зареєстрував своє право власності на спірне майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у 2019 році), а згодом відчужив його (на підставі договору дарування) своїй дочці ОСОБА_1 , яка продовжила ним відкрито користуватися. Також суд першої інстанції наголосив, що з вказаним позовом позивач звернувся до суду лише у 2024 році, після того, як помер первісний набувач спірного майна ОСОБА_2 (у 2022 році). Позивач не міг не знати про те, що спірне майно як юридично, так і фізично вибуло з його власності. Позивачем не підтверджено належними письмовими доказами фактичне володіння приміщенням впродовж цих років.
Позивач в основу своїх обґрунтувань поклав «рейдерську атаку» на товариство, однак судом встановлено, що остання не має жодного стосунку ані у правовому полі, ані в часовому проміжку до спірних правовідносин, а іншого жодними належними, достатніми і допустимими доказами на підтвердження своїх позовних вимог позивач не довів.
Застосування строку давності, про який заявляла відповідачка, є недоцільним, адже порушення майнових прав позивача судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 вересня 2025 року представник ТОВ «ХДМ-Сервіс» - адвокат Грубник Д. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра (раніше - Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська) та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 04 липня 2018 року в справі № 453/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 13 липня 2022 року в справі № 199/8324/19, в постановах Верховного Суду від 17 січня 2024 року в справі № 522/3999/23, від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18, про те, що:
- державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації;
- у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли;
- право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;
- у випадку коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України;
- метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У разі позбавлення власника володіння нерухомим майном це введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю);
Сервисы для юристов