Постанова ВССУ від 05.08.2026 року у справі №127/1002/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 127/1002/25

провадження № 61-2621св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа- орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Голівським Вадимом Валерійовичем, на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року у складі судді Сидорак Г. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 січня 2026 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Хоми М. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Позовна заява мотивована тим, що 17 липня 2012 рокуміж нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказувала, що подружнє життя з відповідачем не склалося, вони проживають окремо один від одного. Їхня малолітня донька - ОСОБА_3 залишилася проживати разом із нею.

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до неї про розірвання шлюбу (справа № 127/40632/24), проте він не пред`являв вимог про визначення місця проживання їхньої спільної доньки, у зв`язку із чим виникла необхідність у зверненні до суду з окремим позовом.

Позивачка зазначала, що вона працевлаштована, має постійну роботу та стабільний дохід, добросовісно виконує батьківські обов`язки. Вони з дитиною проживають у належній їй на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1 . Донька має окрему кімнату, забезпечена усім необхідним для навчання та розвитку. Відповідач проживає окремо, аліменти добровільно не сплачує, тому донька перебуває на повному її утриманні.

Ураховуючи тривалість проживання дитини з матір`ю, сталість її соціальних зв`язків, добросовісне виконання нею батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, вважала за необхідне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини передано на розгляд до Підволочиського районного суду Тернопільської області.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 31 березня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду; відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі як третю особу орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради; зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 січня 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачка не надала належних і допустимих доказів, які б свідчили про необхідність визначення місця проживання спільної дитини сторін саме з нею. ОСОБА_1 не довела, що на час звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка фактично проживала і продовжує проживати разом із нею, були порушені її права чи права дитини. Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції зазначив, що між батьками відсутній спір щодо місця проживання їх спільної дитини, який має бути вирішений у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення районного суду зазначив, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і так фактично проживала і продовжує проживати разом із матір`ю, а батько дитини не заперечує проти цього.

Апеляційний суд, посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 299/8679/23 (провадження № 61-11291св25), відхилив посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що встановлення обставини відсутності предмета спору у справі є підставою для закриття провадження у справі, а не підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, посилавшись на судову практику Верховного Суду.