Постанова ВССУ від 05.05.2026 року у справі №495/7435/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2026 року

м. Київ

справа № 495/7435/20

провадження № 61-1582св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гамар Валерій Іванович, на постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, ухвалену колегією у складі суддів Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Тищенко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . На момент відкриття спадщини позивач тимчасово перебувала поза межами України.

Вказувала, що вона до виїзду за кордон проживала разом з матір`ю у домоволодінні на АДРЕСА_1 . Крім того, вона є власником 6/400 часток зазначеного домоволодіння.

На момент відкриття спадщини позивач відповідно до частини другої статті 1279 ЦК України мала переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їй в натурі вказаного домоволодіння, у межах її частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців.

Після смерті матері позивач повернулась до України і відповідачі повідомили її про існування заповіту, за яким мати заповіла їм усе майно. Перебуваючи у довірливих відносинах з відповідачами та з урахуванням наданої ними інформації щодо наявності заповіту, позивач не зверталася до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після матері.

У листопаді 2020 року після звернення до органу технічної інвентаризації позивачу стало відомо про отримання одним із відповідачів права власності на 54/400 часток домоволодіння на АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 3761, виданого 27 листопада 2015 року Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою.

Позивач вважала, що державний нотаріус, будучи обізнаний з державного реєстру речових прав про наявність у позивача 6/400 частки у спільному майні, мав визначити переважне право позивача на отримання частки спадкового майна на АДРЕСА_1 в порядку статті 1279 ЦК України і вжити заходів щодо встановлення кола спадкоємців за законом.

Внаслідок недобросовісної поведінки відповідачів та невчиненням державним нотаріусом всіх необхідних дій щодо встановлення кола осіб, які мають право на спадщину за законом, позивач пропустила строк прийняття спадщини. Вказані причини, на її думку, є поважними і вказують на існування правових підстав для поновлення цього строку.

За таких обставин просила визначити їй додатковий строк тривалістю в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, відкритої після ОСОБА_4 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 27 квітня 2021 року, ухваленим у складі судді Заверюхи В. О., позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_4 .

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що

- ОСОБА_1 не звернулась у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після матері ОСОБА_4 у зв`язку з введенням її в оману відповідачами щодо існування заповіту, складеного спадкодавцем на їх користь;

- позивач мала переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їй в натурі частки спадкового майна, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності