ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2026 року
м. Київ
справа № 357/15210/24
провадження № 61-15617св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Проценко Олена Вікторівна,на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Бебешко М. М.
від 07 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., від 29 жовтня 2025 року,і ухвалив таку постанову.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні батька.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він є рідним та єдиним сином ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, про що він був сповіщений 12 червня 2023 року повідомленням військової частини НОМЕР_1 , а 20 червня 2023 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 .
3. Вказував, що смерть його батька пов`язана з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Стверджував, що успадкував після смерті батька грошові вклади та земельні ділянки, які належали загиблому на праві приватної власності. Він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання одноразової грошової допомоги після смерті батька, проте його було усно поінформовано про необхідність звернення до суду для встановлення факту перебування на утриманні у батька.
4. Заявник зазначав, що він був зареєстрований у місті Біла Церква, і за однією адресою з ним проживав без реєстрації його загиблий батько, на утриманні якого він перебував. Батько постійно надавав йому грошові кошти та віддав свою банківську картку для розпорядження грошовими коштами. Батьки ОСОБА_3 померли. Також вказував, що він звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату матеріальної допомоги на поховання батька.
5. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що він перебував на утриманні батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 07 березня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів перебування заявника ОСОБА_1 на повному утриманні загиблого батька ОСОБА_3 , оскільки він був зареєстрований та проживав за адресою, відмінною від місця реєстрації заявника, а також відсутні докази непрацездатності заявника та продовження ним навчання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Проценко О. В. залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року залишено без змін.
9. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні батька, оскільки заявником не доведено, що він перебував на повному утриманні його батька ОСОБА_3 або одержував від нього допомогу, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів існування. Заявником не надано доказів на підтвердження його непрацездатності та продовження ним навчання.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Проценко О. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 29 жовтня 2025 року, ухвалити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Сервисы для юристов